Грузинів з «Ерізіоні» Київ та «Україна» зустрічали аншлагом. Причому якщо спочатку в мене були підозри, що грузинів у партері буде через одного — в Україні представників цього народу, як відомо, мешкає чимало — то, зайшовши до залу, довелося переконатися у зворотному. Про всесвітню славу «Ерізіоні» українці прекрасно поінформовані, а тому нагоду пересвідчитися у тому, наскільки слова відповідають дійсності, шанувальники автентичного мистецтва пропускати не збиралися. Серед таких поціновувачів було й чимало відомих людей: концерт відвідали Петро Порошенко з родиною, телеведучий Олесь Терещенко, скульптор Олег Пінчук, співачка Гайтана, один iз найвідоміших практиків українського «етно» Олег Скрипка...
Шоу The Legend of the Storm, яке для киян було презентовано у рамках фестивалю грузинської культури «Живий звук Боржомі», тривало дві з половиною години. За цей час артистам з Грузії вдалося презентувати повноцінний зріз свого мистецтва, що нараховує багато віків. Вокальна поліфонія, танцювальна техніка «тойпойнт» (навшпиньки), оркестрові композиції — програма концерту поєднала в собі як історію, так і сучасність. Причому сучасність цьому проектові забезпечували не лише модернові музичні обробки творів та його високотехнічний супровід , а й потужне промо колективу, за яке відповідають продюсери Джим Лоу (США) та Паскаль Жордан (Франція). «Кілька років тому я приїхав до Грузії, бо зацікавився вокальними традиціями цього народу, — розповідає свою «грузинську історію» Паскаль Жордан. — Потім познайомився з «Ерізіоні», рік прожив у Грузії... Наш тур, за великим рахунком, розпочався шість років тому в США, потім були Китай, Чехія, Бельгія, Франція... У деяких країнах шоу The Legend of the Storm тривало цілий тиждень, і щовечора був аншлаг». Записували «Ерізіоні» на студії звукозапису у Франції, а над сучасним аранжуванням працювали три роки.
«Треба бути грузином, щоб танцювати грузинські танці, це не просто танець — це історія», — так відповідали на питання про секрет своєї популярності артисти з «Ерізіоні». Всі вони, у тому числі й чотири хлопчики років семи, що вистукують народні ритми на барабанах, на сцену виходять саме з цим відчуттям.
P. S. За тиждень-два у продажу має з'явитися ліцензійний диск «Ерізіоні».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
