Уявити, що саме переживає хірург, якому під час операції на серці виключають світло, може тільки людина, яка сама побувала в шкурі «екстремального» лікаря. Не так давно трагедією могло закінчитися раптове відімкнення електрики в Інституті серцево-судинної хірургії імені Амосова, тепер аналогічна біда спіткала Київський інститут хірургії і трансплантології імені Шалімова. За даними прес-служби ГУ МінНС у місті Київ, 7 квітня, через пошкодження одного з чотирьох силових дротів, без електроенергії залишився п'ятиповерховий будинок інституту. На той момент в інституті знаходилося 400 хворих, із них 16 — у реанімаційному відділенні, двоє — в операційних. І якщо одну операцію можна було перенести на інший час, то другу продовжував робити хірург Борис Тодоров.
За словами заступника директора інституту, хірурга Бориса Тодорова, це була справді моторошна ситуація: «У момент проведення операції на серці, коли пацієнт лежить під лампами на операційному столі, підключений до відповідного електронного устаткування, зненацька настає суцільний морок. Буквально за дві хвилини до того як згасло світло, ми зупинили апарат штучної допомоги. Серце тільки починає працювати самостійно. Медики в шоці — не видно, що відбувається з серцем... В одного з наших співробітників у тумбочці лежав маленький ліхтарик, яким ми і світили на пацієнта. Згас монітор, і ми не могли виміряти артеріальний тиск. Я руками намацав аорту і говорив анестезіологові, коли був тиск низький, і той вводив адреналін майже навпомацки, а потім, якщо тиск підвищувався, вводив нітрогліцерин. Слава Богові, працювали мобільні телефони, тож ми подзвонили одному зі своїх співробітників, він з'їздив на найближчий базар і привіз три ліхтарики. Продовжувати операцію ми все одно не могли, але принаймні контролювали тиск...»
Потім лікарі набрали 01 і звернулися до служби порятунку, за 20 хвилин «міненесники» вже були на місці. Для аварійної подачі електроенергії до лікарні приїхали пожежники з переносною електростанцією потужністю п’ять кіловат і аварійно-рятувальний автомобіль спецзагону МінНС України з автомобільною електростанцією потужністю 20 кіловат. 65 хвилин медики підтримували серце пацієнта, поки в операційній знову з'явився струм. За словами Бориса Тодорова, без цієї допомоги медики могли втратити пацієнта, оскільки «у нього вже кров переливалася через рани, і ми не бачили джерела кровотечі, а без операційної лампи зупинити кровотечу практично неможливо...»
Щодо розпорядження КМДА від 21 лютого цього року, яке передбачало встановити протягом 2006—2007 років автономні резервні джерела електропостачання в столичних медичних установах, то віз і нині там. Як розповіла «УМ» заступник головного лікаря Інституту хірургії і трансплантології імені Шалімова Тетяна Стадільна, обіцяний Омельченком дизель мав би, по ідеї, прибути до інституту в серпні.
За словами Тетяни Стадільної, в інституті щодня проводять понад 30 операцій, планово зайняті 17 операційних. І не завжди можна скасувати хірургічне втручання чи тримати дихання пацієнта на «груші» (ручній вентиляції легенів).