Європа вiдкриває дверi перед Мiлiнкевичем, а не Лукашенком. Лiворуч — голова Єврокомiсiї Жозе Мануель Баррозу.
На інавгурацію втретє обраного президента Білорусі Олександра Лукашенка не приїде жоден із закордонних лідерів. Навіть Владімір Путін, який першим привітав «бацьку» з перемогою, а потім його приклад наслідували лише три диктатори — лідери Китаю, Ірану, Куби. У прес-службі адміністрації Лукашенка пояснюють відсутність високих закордонних гостей на інавгурації тим, що їх просто не запрошували. Мовляв, такої практики щодо цієї церемонії у Білорусі немає. Водночас сьогодні подивитися на урочисте «третє пришестя» Лукашенка таки приїдуть відомі росіяни. У білоруському МЗС говорять, що здебільшого це будуть діячі культури і мистецтв.
А вже за два дні після сходження на трон Лукашенко вдруге може стати персоною «нон-грата» в Євросоюзі. У понеділок Єврокомісія планує ухвалити резолюцію, в якій білоруському президенту та ще тридцяти мінським чиновникам, які, на думку єврокомісарів, винні у фальсифікаціях виборів, буде заборонений в’їзд у країни ЄС. До речі, до схожого заходу Євросоюз вдавався кілька років тому, але тоді небажаними персонами було оголошено лише шість представників керівництва країни.
У Європі взагалі відмовляються визнавати Лукашенка президентом. Під час дводенного засідання Європарламенту, де особливо уважно розглядалося питання білоруських виборів, було визнано, що вони не були ні справедливими, ні чесними. Тому, власне, Лукашенка парламентарії й не можуть визнати законним президентом. Вони у своїй резолюції висунули вимогу провести повторні вибори. А окремі депутати навіть закликали розпочати міжнародне розслідування злочинів Лукашенка.
До речі, на засіданні Європарламенту був присутній єдиний кандидат у президенти від демократичних сил Білорусі Олександр Мілінкевич. Поки на Лукашенка «фукає» майже весь світ, Мілінкевич протягом останнього тижня збирає оплески європейських політиків. Своє європейське турне, присвячене наміру створити «єдиний фронт» європейських країн, який підтримає демократичні перетворення в Білорусі, екс-кандидат розпочав з Варшави 31 березня. Зустрівшись із президентом Лехом Качинським, він подякував за надання Польщею 300 стипендій для білоруських студентів, яких відрахували з навчальних закладів за участь у опозиційних мітингах. А 3 квітня Мілінкевич побував в Австрії, яка зараз головує в Євросоюзі. Лідера опозиції там знову ж таки прийняв найвищий посадовець — канцлер Вольфг Шюссел. Після участі в засіданні Європарламенту в Страсбурзі, де Мілінкевич виступив з промовою, яка часто перебивалася гучними оплесками, опозиціонер учора відвідав Німеччину на запрошення Християнсько-демократичного союзу . А на понеділок у нього запланований візит у Люксембург, де він візьме участь у засіданні Ради міністрів Євросоюзу.
Уперше Олександр Лукашенко був обраний на посаду президента Білорусі в 1994 році. Через два роки з його ініціативи був проведений референдум щодо змін до Конституції. Від того моменту його п'ятирічний президентський термін став заново відраховуватися. Вдруге він посів крісло президента у 2001 році. Два роки тому Лукашенко ініціював новий конституційний референдум, за підсумками якого одержав право балотуватися більше, ніж два рази. За підсумками голосування 19 березня він отримав 83 відсотки голосів. Опозиція протягом тижня проводила акції протесту проти фальсифікації виборів, у результаті відбулися масові арешти опозиціонерів.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
