Ірпеніада ще триває

      Протягом останнього тижня значного резонансу набула публікація «УМ» від 01.04.2006 р. під назвою «Блакитно-помаранчева iрпеніада, або Як на рівні міста можна створити «велику коаліцію» «Нашої України» та Партії регіонів». Уже на цьому тижні у номері «УМ» за 05.04.2006 р. наша газета повідомляла й про те, що у понеділок територіальна виборча комісія міста прийняла рішення про оголошення підсумків виборів iрпінського міського голови і проголосила переможцем Мирославу Свистович, кандидата від блоку «За чесну владу!». Нагадаємо, що, за словами голови ТВК Наталії Ганах, пані Свистович випередила свого найближчого конкурента — заможного бізнесмена Олега Бондаря, якого підтримав блок «Наша Україна», майже на 800 голосів. I це при тому, що на посаду мера балотувалося 17 кандидатів.

      У день виходу другої публікації в редакцію надійшов факс від пана Бондаря, який вирішив висловити свою позицію. Раніше, коли журналіст «УМ» збирав матеріал для репортажу безпосередньо на місці, пана Бондаря знайти не вдалося. Тепер пан Бондар вимагає оприлюднити свій лист у порядку спростування недостовірних відомостей, без скорочень i редакційних коментарів, при цьому посилається на відповідні вимоги вітчизняного виборчого законодавства щодо збалансованості матеріалів ЗМІ. На жаль, ці вимоги публікації «без скорочень» дещо нелегітимні i юридично неграмотні. У штабі Бондаря чомусь забули подивитися на календар, адже у Законі України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» можливість спростовувати у межах дiї цього закону надається лише статею 56 «Обмеження щодо ведення передвиборної агітації». Отакої! У штабі пана Бондаря вже давно знають, що він програв, другий тиждень закидають суди скаргами, а він усе ще агітує? А ось пункт 6 цієї статті зазначає, що йдеться лише про «місцеві ЗМІ», й зрозуміло, що «Україна молода» є всеукраїнським виданням, а не «Вісником Приірпіння». Але навіть без цього пункт 8 ст. 56 зазначає, що такі «кандидатські листи» повинні бути опубліковані «не пізніш, як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, а напередодні дня виборів — не пізніш, як за день до початку місцевих виборів». Припустімо, що закон дозволяє писати такі «кандидатські» послання у ЗМІ й після виборів, але тоді виникає запитання: а як можна надрукувати відповідь пана Бондаря не пізніше трьох днів, коли публікація в «УМ» була 1 квітня, а факс від «усе ще кандидата» прийшов аж 5 квітня? I це при тому, що за два дні до цього ТВК встановила результати виборів міського голови Ірпеня i вказала пану Бондарю на друге місце.

       Цікаво, що пан Бондар як мешканець «рідного йому Приірпіння» так i не зміг порахувати кількість дільниць із виборів мера. У своєму факсі він пише, що журналіст «УМ» помилився, бо «на території округу з виборів міського голови не 37 дільниць, а 40». Повторюємо, спеціально для рахівниці кандидата в мери Бондаря: ТРИДЦЯТЬ СІМ! Адже ті три дільниці, про які згадує наш бізнесмен, мають статус спеціалізованих (наприклад, ДВК у Бучанській виправній колонії № 85, або подібна — у Коцюбинському), й мера Ірпеня, й депутатів місцевих рад тощо там не обирають. Цей специфічний електорат голосує лише за одним бюлетнем — до Верховної Ради.

      Щоправда, слід визнати, що виборчий процес в Ірпені ще не завершено. Адже офіційне оприлюднення результатів виборів, яке мало статися не пізніше ніж на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів (тобто сьогодні), загальмовано Фемідою. Йдеться знову ж таки про дільницю № 2, вибори на якій у своїй скарзі Олег Бондар вимагає визнати недійсними. Суд відмовив бізнесмену в більшості вимог i задовольнив скаргу частково, та й то лише через те, що суду не був пред'явлений акт дільничної виборчої комісії. Тому ТВК має витребувати цей акт від дільничної та повторно прийняти рішення щодо визнання підсумків виборів на дільниці № 2. До того часу заборонено враховувати результати виборів по цій дільниці при оприлюдненні підсумків виборів iрпінського міського голови. Виправлення цієї простої формальності відтягує час вступу переможниці Мирослави Свистович на посаду мера, оскільки виявилось, що відповідного акту в ТВК немає. Знайти його не можуть, бо ДВК вже розійшлася, а її голова — пані Шульга, взагалі кудись зникла, повідомляє «Майдан».

      Частково вже іншу скаргу Бондаря задовольнив i Апеляційний суд Київщини. Йдеться про нібито порушення на дільницях № 1, 6, 24, 31, які не визнав Ірпінський міський суд, але на яких таки наполягає пан Бондар. Апеляційна Феміда визнала лише два порушення. Наприклад, голова ДВК № 11 у день виборів виявив, що один з двох ідентичних додаткових списків виборців з 70 прізвищ не підписаний і не пропечатаний. Тому підписав і пропечатав їх просто в день виборів. Або інший приклад: п'яний виборець пожбурив у сейф дільниці зіжмакані бюлетені, а члени комісії підняли їх, розгладили та кинули до скриньки. Під час підрахунку голосів на цих бюлетенях виявили нецензурні слова та визнали їх недійсними, однак пан Бондар засумнівався, що це були саме ці бюлетені.... Зрозуміло, що такі судові рішення ніяк не впливають на ситуацію з підрахунком голосів та результатами виборів, адже в діях членів ДВК не було злого умислу, але ж офіційне оприлюднення результатів гальмується.

      Зрозуміло, що така ситуація обурює багатьох ірпінчан. Соратник пані Свистович Віктор Бархоменко запевнив «УМ», що сьогодні навіть ті, хто голосував за нашоукраїнця Бондаря, готові вийти на вулиці, перекрити залізницю, брати участь в інших акціях непокори проти «бєспрєдєла», який коїться. Але надія, що правда переможе, і підсумки виборів будуть встановлені без «ірпінської помаранчевої революції», ще жевріє. Сама пані Мирослава закликала людей зберігати спокій, але на всяк випадок бути готовими.

      Незважаючи на юридичну безпiдставнiсть вимог пана Бондаря до редакції «УМ», головні тези з його листа вважаємо за потрібне навести. Адже для нашого видання об'єктивність подачі інформації завжди стоїть на першому місці. До того ж коментар пана Бондаря ми намагалися отримати раніше. Слід відзначити, що наш читач з Ірпеня у власному листі до «УМ» усе ж таки добирав слів. Якщо, за свідченнями очевидців, на одному з останніх засідань ТВК Олег Бондар переймався тим, що «к власти приходят попрошайки и голодранцы, которые через интернет собирают деньги на мобильные разговоры», то в листі впливовий бізнесмен значно стриманіший: «У заздрощів очі великі i дехто явно переоцінює роль грошей у виборчих кампаніях. А те, що деякі кандидати «вложилися» у десяток тисяч гривень, має й іншу сторону. Очевидно, такою є до них довіра, що виборчий фонд виповнюється на 1/5 від встановленого законом обсягу. Відповідною є й підтримка виборців — теж дещо більше десятка відсотків з числа тих, хто прийшов на вибори».

      У цьому місці автор «скромно» забуває, що він набрав ще менше голосів, та й кандидатів на головне крісло мера було аж 17. Окремим рядком пан Бондар спростовує свої зв'язки з одіозними фігурами Партії регіонів: «По-перше, з керівництвом місцевої чи загальнонаціональної організації Партії регіонів я ніколи ні про що не домовлявся i домовлятися в процесі виборів наміру не маю. По-друге, з колишнім ректором Податкової академії Петром Мельником я взагалі не знайомий. З чинним міським головою Ірпеня (доки новий мер офіційно не набуде цього статусу) Володимиром Скаржинським я розмовляв як із діючим керівником міста та кандидатом на виборах, але про жодні коаліції чи плани скасування виборів не йшлося».

      I наостанок пан Бондар говорить про власні перспективи після виборів: «Виборчі перегони позаду. Я визнаю будь-які результати виборів ірпінського міського голови та будь-яке законне рішення щодо цих результатів міської ТВК. Хочеться, щоб градус температури громадського життя нарешті прийшов до норми i розпочалася нормальна, конструктивна праця. Я до такої праці готовий. Я готовий до співпраці з будь-яким керівником міста, якщо його робота буде корисною громаді, а методи досягнення цілей — порядними».

      Що ж, раніше готовність до співпраці з усіма іншими кандидатами, з метою втілення в життя окремих їхніх актуальних пропозицій виборцям, у коментарі «УМ» вже заявляла переможець ірпінських перегонів Мирослава Свистович.