Щоб і ви весну почули

      Уже не перший рік поспіль підмічаю — напередодні Благовіщення, як правило, несподівано псується погода. От і цьогоріч так. Втім нічого дивного, кажуть у народі. Бо весна по-справжньому вступає в свої права саме після Благовіщення, яке християни відзначають сьогодні. Християни пов'язуєть це свято з благою вістю, принесеною архангелом Гавриїлом Діві Марії. Цього дня вона вперше дізналася, що народить Сина Божого. Правда, сучасну назву — Благовіщення Пресвятої Богородиці — це,  одне з найбільших дванадесятих свят православної церкви отримало тільки у VII сторіччі, зазначає протодиякон Олег Ведмеденко. У давніх вірян воно мало такі назви: Зачаття Христа, Благовіщення про Христа, Початок викуплення, Благовіщення ангела Марії.

      Наші предки вважали, що на Благовіщення Бог будить землю та  «благословляє рослини, і все починає рости». Власне, від цього свята вже починали городні й польові роботи, бо тривожити доти землю, яка ще набирається сил, — гріх. На саме ж Благовіщення працювати не годилося (кажуть, навіть птахи не в'ють гнізд). Але й удома сидіти не слід. Цього дня виганяли на вулицю худобу з хлівів, навіть котів викидали з хати і собак спускали з ланцюгів, «щоб весну чули». Оскільки чужі жінки і дівчата у цей день є небажаними гостями (їх не пускали в хату, «щоб лиха не принесли»), тож ліпше вирушайте до лісу шукати ряст. Коли ж знайдете, — потопчіть, приказуючи: «Топчу, топчу ряст, ряст, Бог здоров'я дасть, дасть Дай, Боже, діждати,  І на той рік топтати!». Цим нехитрим ритуалом наші пращури «вимолювали» собі довголіття. Чоловіки ж у цей день збиралися та радилися, хто і коли оброблятиме ниви вдовам та сиротам — в Україні здавна існував такий благородний звичай: починати польові роботи у тих родинах, які самі не здатні обробити ниву...