В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Чути — це справжнє щастя! (Фото з сайту www.doktor.ru)
Глухі малята — це звичайні діти. Вони так само люблять бігати, танцювати, веселитися і пустувати, експериментувати з різними предметами, будувати, ліпити і малювати. Єдине, що їм не під силу — сприймати й розуміти різноманітні звуки, що їх оточують, тому від самого народження у таких дітей виникають проблеми з інтелектуальним розвитком. Без спеціального навчання глухе маля накопичує тільки ту інформацію, яку може отримати на дотик, на нюх, через зорові та смакові рецептори. Воно не розуміє чужого мовлення, не вміє говорити і, відповідно, не може поставити запитання й отримати відповідь на нього. Проблема полягає насамперед у тому, що батьки дізнаються про діагноз маленьких пацієнтів з великим запізненням, коли дітям вже пора б і почати говорити. Дорослі можуть здогадуватись, що з їхнім малюком «щось не так», але без спеціального обстеження навряд чи дізнаються, що дитина глуха чи близька до цього. Батьків збиває з пантелику здатність дитини відчувати звукові вібрації та реагувати на шум. Тим часом діагностувати глухоту можна навіть у немовлят, стверджує головний дитячий оториноларинголог МОЗ України професор Анатолій Косаковський. Треба тільки мати в пологових будинках спеціальну апаратуру й регулярно проводити огляд новонароджених, як це давно робиться в європейських країнах.
«Встановити діагноз глухоти чи приглухуватості слід до 3-6-місячного віку, а з 6-місячного віку треба починати лікування, — говорить Анатолій Косаковський. — Наукові дослідження, проведені в західних країнах, свідчать: якщо починати реабілітацію дитини після восьми місяців життя, у неї уповільнюється розвиток інтелекту. Якщо це зробити ще пізніше, дитина взагалі може залишитись глухонімою. Водночас при своєчасному встановленні діагнозу та лікуванні з подальшою реабілітацією такі діти навчаються в загальноосвітній школі і виростають повноцінними громадянами».
Іншими словами, тисячі нашіх співвітчизників росли б, насолоджуючись усім розмаїттям звуків, якби в нашій державі регулярно здійснювався ехоскринінг — дослідження, завдяки якому медики могли б дізнатися про порушення слуху в дітей в перші дні після народження. Але якщо в країнах Заходу ехоскринінгом охоплюють до 90-95 відсотків новонароджених, то в Україні, на жаль, цього ніхто не робить взагалі. Причина банальна — у наших лікарень нерідко не вистачає коштів для придбання елементарного апарата ультразвукового дослідження чи стерилізаційної камери, а про дорогущу електроніку, яка не лікує, а всього лише діагностує, годі й казати. Ті ж прилади, якими сьогодні користуються українські оториноларингологи, дають вкрай неточні результати...
За словами Анатолія Косаковського, для масштабної боротьби з глухотою дітей наші центральні районні лікарні повинні мати аудіометр (орієнтовна вартість 4-5 тисяч євро) й імпедансометр (від 8 до 10 тисяч євро). А в обласних центрах на додачу до згаданого обладнання не завадила б апаратура для реєстрації слухових викликаних потенціалів (орієнтовна вартість 18—20 тисяч євро). Гроші чималі, але ж за ними стоять долі тисяч дітей, які завдяки вчасній діагностиці не лише навчаться нормально говорити, а й уникнуть кпинів однолітків, яким більше пощастило з фізичним здоров'ям, але бракує елементарної вихованості...
Зібрати гроші бодай на кілька дороговартісних апаратів і запустити пілотний проект допомоги глухим дітям покликаний Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця», засновниками якого стали... три дівчини-студентки, які вирішили зробити все можливе для збереження здоров'я українських дітей. Ідея створити фонд, який би збирав кошти й купував медичне обладнання для дитячих лікарень, виникла у дівчат після знайомства з аналогічною організацією в Польщі, яка діє понад 15 років. За словами однієї з засновниць фонду «Серце до серця» Ірини Покатової, вона з однодумцями не один місяць бігала по офісах, шукаючи спонсорів для проекту. Нарешті кілька компаній зголосилися допомогти, і фонд почав організовувати свої штаби в областях, які 21 травня проведуть в усіх обласних центрах України збір коштів на закупiвлю обладнання для діагностики глухоти.
«Звичайно, ми залучаємо до співпраці спонсорів, але важливою також є підтримка тих, хто безпосередньо відчуває потребу в доступності якісного медобслуговування,— заявила Ірина Покатова. — Тому ми організовуємо і проводитимемо збір грошей з цією метою у громадян. Таким чином, кожен бажаючий зможе долучитися до збору і зробити свій внесок у загальну справу. Крім того, кожен бажаючий після збору коштів зможе проконтролювати, на що саме буде витрачена його, і не тільки його, копійчина. Наголошуємо, що кожну дитину обслуговуватимуть на закупленому нами медобладнанні безкоштовно! Щодо самого збору, то його проводитимуть числені волонтери, котрі матимуть спеціальні бейджі-ідентифікатори і скриньки для збору грошей. А ввечері в цей день в обласних центрах України відбуватимуться концерти, щоб кожен зміг поринути в атмосферу свята. Підкреслюємо, що збір, супроводжуючі заходи та концерт відбуватимуться в один день у рамках однієї акції. А ще приємнішим є те, що такі акції відбуватимуться щороку в третю неділю травня».
За світовою статистикою, на 1 000 дітей народжується 2—3 дитини з глухотою чи поганим слухом. Крім того, значна частина малюків втрачає слух після народження внаслідок перенесених вірусних інфекцій, судинних порушень, гострих і хронічних отитів, після черепно-мозкової травми чи прийому антибіотиків. На сьогоднішній день у 400 тисяч дітей в Україні фіксують проблеми зі слухом, з них близько 30 тисяч дітей мають незворотні порушення. Третину з них можна вилікувати, ще третині допоможуть слухові апарати. Але є діти, яких врятує тільки кохлеарна імплантація (вживлення в середнє вухо спеціального електронного пристрою). Минулого року кількість дітей-інвалідів з хворобами вуха в нашій державі перевалила за тисячу.
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>