Глухі малята — це звичайні діти. Вони так само люблять бігати, танцювати, веселитися і пустувати, експериментувати з різними предметами, будувати, ліпити і малювати. Єдине, що їм не під силу — сприймати й розуміти різноманітні звуки, що їх оточують, тому від самого народження у таких дітей виникають проблеми з інтелектуальним розвитком. Без спеціального навчання глухе маля накопичує тільки ту інформацію, яку може отримати на дотик, на нюх, через зорові та смакові рецептори. Воно не розуміє чужого мовлення, не вміє говорити і, відповідно, не може поставити запитання й отримати відповідь на нього. Проблема полягає насамперед у тому, що батьки дізнаються про діагноз маленьких пацієнтів з великим запізненням, коли дітям вже пора б і почати говорити. Дорослі можуть здогадуватись, що з їхнім малюком «щось не так», але без спеціального обстеження навряд чи дізнаються, що дитина глуха чи близька до цього. Батьків збиває з пантелику здатність дитини відчувати звукові вібрації та реагувати на шум. Тим часом діагностувати глухоту можна навіть у немовлят, стверджує головний дитячий оториноларинголог МОЗ України професор Анатолій Косаковський. Треба тільки мати в пологових будинках спеціальну апаратуру й регулярно проводити огляд новонароджених, як це давно робиться в європейських країнах.