Насiння — по зав'язку

      Кiлька днiв тому міністр аграрної політики України Олександр Баранівський провів селекторну нараду з регіональними представниками щодо початку масових весняних польових робіт. Особливості цьогорічної посівної головний аграрій країни пояснив тим, що розвиток весняних процесів нині відбувається із запізненням на два-три тижні.

      За розрахунками фахівців, на початок польових робіт запаси продуктивної вологи очікуються дещо більшими за норму — 150—200 мм у метровому шарі грунту. Спеціалісти міністерства не виключають надмірного зволоження грунту в північних та західних регіонах, що може спричинити затримку посівних робіт. Застої ж талої води на полях можуть викликати локальне випадання ослаблених озимих. Обсяги весняних польових робіт можуть значно розширитись через недосів озимих восени на площі 1,4 мільйона гектарів, а також можливе пересівання на площі 0,7—1 мільйона гектарів, зазначив міністр.

      До кiнця минулого тижня посів ранніх ярих зернових і зернобобових культур розпочали Автономна Республіка Крим, Запорізька, Миколаївська, Одеська та Херсонська області.

      Аграрії підживили озимі культури на площі 663,4 тисячі гектарів, або 14 відсотків від прогнозу. Це значно менше минулорічних показників, коли на цю дату підживили 1,5 мільйона гектарів посівних площ. Майже закінчили перше підживлення озимих господарства АР Крим, у Херсонській області воно проведене на 40 відсотках посівних площ, у Миколаївській — 27, Одеській та Запорізькій — 26 і 20 відсотках площ відповідно.

      Занепокоєння в Олександра Баранівського викликає те, що на сьогодні не можна із стовідсотковою впевненістю передбачити стан озимих. Річ у тім, що при добре розвиненій надземній частині рослин коренева система може бути слабкою, що з відновленням вегетації може стати причиною зрідження посівів протягом квітня-травня. Тобто площі пересіву озимих можуть значно розширитися.

      Забезпеченість насінням ярих зернових та зернобобових культур становить 100 відсотків від потреби, переконує аграрний міністр. На випадок непередбачених ситуацій у Державному резервному насіннєвому фонді є 47 тисяч тонн насіння, в Українській академії аграрних наук — 27 тисяч тонн оригінального та елітного насіння.

      Для проведення комплексу весняних польових робіт планується задіяти понад 380 тисяч тракторів, 168 тисяч із яких — приватного сектору, понад 390 тисяч грунтообробних та посівних машин — усіх форм власності. За оперативними даними, готовність тракторів по Україні становить 91 відсоток, плугів — 96 відсотків, культиваторів і сівалок — 95 відсотків.

      Краще за інших підготували техніку підприємства АР Крим, Донецької, Дніпропетровської, Кіровоградської та Одеської областей, де її готовність становить більше 95 відсотків. Найгірше ж, за даними міністерства, до посівної готова техніка Волинської, Житомирської, Чернівецької, Сумської областей — на рівні 80—84 відсотків.

      Технологічна потреба сільгоспвиробників на цьогорічні весняно-польові роботи становить 660 тисяч тонн дизпалива та 220 тисяч тонн бензину, з них на квітень — 212 тисяч тонн дизпалива та 63 тисячі тонн бензину. За даними на минулу п'ятницю, у сільськогосподарських підприємствах було 158 тисяч тонн дизпалива і 36 тисяч тонн бензину, як і минулого року.

      Найбільш забезпечені пальним підприємства Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської та Черкаської областей, де накопичено понад 60 відсотків від потреби на весь комплекс весняно-польових робіт і є більшим за середньостатистичні показники по Україні.

      Сільськогосподарські товаровиробники замовили, за даними міністерства, 672 тисячі тонн поживних речовин, що в 1,3 раза більше за минулорічних показників. Станом на четвер сільгосппідприємства заготували 354 тисячі тонн поживних речовин усіх видів, що в 1,2 раза або на 61 тисячу тонн більше за минулорiчний показник. З урахуванням усіх джерел надходжень забезпеченість добривами становить 53 відсотки від заявки, в тому числі азотних — 56 відсотків.

      Фактично на один гектар посівної площі заготовлено по 13 кілограмів діючої речовини. Минулого ж року на цю дату аграрії мали лише по 11 кілограмів. Найбільше добрив — 26 кілограмів на гектар — закупили господарства Івано-Франківської області, не відстають від них і сільгосппідприємства Київської, Черкаської та Тернопільської областей, де на гектар посівної площі мають по 20 кілограмів поживних речовин. Протягом останнього часу обсяги закупівлі міндобрив зменшили підприємства Луганської, Херсонської, Запорізької та Чернівецької областей. Тож зараз вони мають: Луганська — 8,9 кілограма на гектар, Херсонська — 6,7 кілограма, Запорізька та Чернівецька — 7,9 та 5,9 кілограма на гектар відповідно. Міністр зазначив, що в регіони надходять кошти на дотацію гектару посівів озимих, і їх необхідно в першу чергу спрямовувати на придбання мінеральних добрив.