Оптимізм потребує гарантій

06.04.2006

Дарма, що міжнародні рейтингові агентства перевели нашу державу у 2005 році з сьомої групи страхування ризиків у шосту, — вкладати гроші в Україну ще дуже небезпечно. Росія, до речі, розташувалася у цьому рейтингу на дві сходинки вище. Німецький бізнес отримав дуже потужний імпульс, коли промисловий гігант Mittal Steel, прописаний у Німеччинi, приватизував українську «Криворіжсталь». І це — тільки початок. Про перспективи інвестування української економіки — в розмові з третім секретарем посольства України у ФРН Ігорем Дармограєм.

— Як на найвищому рівні створюють передумови для припливу німецького капіталу в Україну? Чи, можливо, це вже навряд чи допоможе після того, як у власників приватизованих підприємств намагалися відібрати назад придбане майно?

— Не все так погано у нашому домі. Дуже добре для потенційних інвесторів те, що введено безвізовий режим для громадян Європейського Союзу, які перебувають у нашій країні як мінімум 90 днів. Німці, наприклад, попри нинішнє четверте місце, яке вони займають у списку інвесторів у нашу економіку, планують розширювати співпрацю. Вони пропонують чимало цікавого: надати довгострокові пільгові кредити для реалізації енергетичних проектів, підтримати малий та середній бізнес, допомогти із професійною перепідготовкою військовослужбовців, яких звільняють у зв'язку зі скороченням чисельності армії. Передбачено також і низку програм соціального спрямування.

У грудні минулого року під час зустрічі ОБСЄ у Люблянi міністри Борис Тарасюк та Франк-Вальтер Штайнмайєр домовилися про наступний візит міністра закордонних справ Німеччини до України. У Києві, з-поміж іншого, йтиметься про інвестиції. Так само цю тему заторкували під час українсько-німецького семінару з біоенергетики, який відбувся в рамках міжнародної сільськогосподарської виставки «Зелений тиждень-2006» на початку цього року. Саме тоді виставку відвідала українська делегація на чолі з міністром аграрної політики. Та й новий посол України у ФРН Ігор Долгов під час недавньої поїздки до Баварії домовлявся з керівництвом землі передусім про інвестиції.

Ми систематично проводимо конференції, на яких розповідаємо про позитиви української економіки. Також запрошуємо представників німецького великого бізнесу, західноєвропейських фахівців, які займаються країнами СНД. Найближча велика конференція проводитиметься у червні.

— Поза сумнівом, це корисна річ — навчатися передових управлінських технологій, якими володіють у країнах Євросоюзу. Проте багатьох західних економістів тривожать певні проблеми в німецькій економіці. Йдеться про той факт, що дефіцит держбюджету в Німеччині у 2002—2004 роках сягав 3,7 відсотка ВВП. Реальний приріст у Німеччині становить лише один відсоток на рік. Невже канцлер Ангела Меркель не має що виправляти в економіці після правління Герхарда Шредера?

— Німеччина є надзвичайно успішною країною, навіть порівняно з Францією. Згадайте про німецькі автомобілі, мобільні телефони, літаки. Німеччина — лідер експорту у світі. У 2005 році німецькі надходження від експорту становили 712 мільярдів євро. Водночас не можна не погодитися, що впродовж останнього півстоліття в німецькій економіці та політиці було надто багато соціалізму. Загальновідомо, що багато громадян цієї країни та приїжджих завдячують своїм виживанням матеріальній допомозі, яку надає держава. Деякі верстви населення не працюють, оскільки не бачать у цьому сенсу — грубо кажучи, «їм і так непогано».

Інший момент. Трудове законодавство ФРН не сприяє мобільності німецьких компаній. Роботодавців обмежено в їхньому праві звільняти недобросовісних, але постійних працівників. Не схвалюється й винаймання нових робітників за контрактом для виконання певних видів робіт тимчасово.

Власне, посольство мало нещодавно з цим проблеми. Нам потрібно було зробити ремонт, і знайдена нами фірма не погодилася, бо... мала, крім нас, силу-силенну замовників, і всі її працівники вже були зайняті. На запитання, чому ж не найняти кількох людей за контрактом, керівництво пояснило, що це неможливо через певні закони.

— Новий уряд, очевидно, вживатиме заходів, щоб пожвавити ситуацію на ринку праці і, мабуть, вдасться до скорочення соціальної допомоги тим, хто її зараз отримує. Як ви вважаєте, чи добре те, що робочі місця в масовому порядку зайняті іммігрантами, скажімо, турками?

— Молоді турки вливають, так би мовити, свіжу кров у розвиток певних нiмецьких галузей. Вони зазвичай динамічні в роботі і швидко навчаються нового. Якби не вони, відбувалося б старіння кадрів. Німкені вже з півстоліття або не народжують, або народжують по одній дитині. Тому власне німецьких молодих людей сьогодні, в принципі, обмаль.

— Повернімося до України...

— Загалом, німецькі інвестори хочуть від нас трьох речей. Політична стабільність — раз, правова безпека, причому обов'язковою умовою є наявність незалежної судової системи, — два, вигідний бізнес на території нашої країни — три. Я пригадую конференцію, яку торік улітку проводило посольство. Зокрема, тоді нашу увагу привернула відома німецька компанія «Леоні», яка побудувала кілька років тому завод у Стрию, що на Львівщині. Виконавчий директор цієї компанії пан Герингер висловив захоплення українськими працівниками. За його словами, вони мають широкий свiтогляд і дуже швидко навчаються новому. Водночас виконавчий директор поскаржився на скасування пільг із ПДВ.

Для довідки: на «Леоні» у Стрию працюють півтори тисячі працівників. До 2007 року планується подвоїти цю цифру. Усього ж у компанії зайнято 30 тисяч осіб.

— На Львівщині знають, що зарплата у працівників «Леоні» досить висока. Однак чи добра платня в інших німецьких компаніях на території України?

— Поки що, мабуть, не скрізь. Однак у перспективі конкуренція між іноземними роботодавцями в нашій країні зростатиме, вони активніше боротимуться за працівника, і заробітна платня зростатиме...