«Останній дзвоник» із присмаком аміаку

      Учора народні депутати зібралися на останнє пленарне засідання Верховної Ради IV скликання. Це дійство трохи нагадувало останній шкільний дзвоник: багато гостей, груповi фото, незвичний — піднесено-грайливий — настрій, в очах багатьох «випускників» — ностальгійні спомини про яскравi роки, проведенi на депутатській лаві.

      Однак були й особливості. По-перше, парламентарії чітко поділялися на дві категорії — ті, що лишаються «на другий рік» (на наступну каденцію — як такі, що пройшли до ВР за списками п'ятьох партій і блоків-переможців), і такі, що втрачають мандат всерйоз і надовго. Останній «вид» нардепів учора найбільше говорив про потребу перерахунку голосів на виборах-2006, але, забігаючи наперед, зазначимо, що їхні ініціативи закінчилися нічим. А по-друге, оскільки день був не просто сесійним, а й цілком робочим, то відбувалися обговорення й голосування з багатьох питань порядку денного.

      Серед головних результатів — нардепи з самого ранку скасували прийняту ними минулого року недоторканність депутатів місцевих рад та відмовилися приймати присягу суддів Конституційного Суду, визначених Президентом Ющенком. Щоб не допустити початку роботи КС, опозиціонери з Партії регіонів, які заблокували трибуну, вдалися навіть до парламентського ноу-хау. Якщо раніше в хід ішли мегафони, сирени й кулаки, то тепер анонімний депутат-винахідник і раціоналізатор застосував таку зброю, як... нашатирний спирт. Саме цей водний розчин аміаку «регіонали» розлили у великій кількості в президії біля крісла першого віце-спікера Адама Мартинюка, посиливши різким запахом «хімії» свою блокаду. Відтак до 16-ї години в парламент не прийшов ані обіцяний Президент Віктор Ющенко, ані кандидати в конституційні судді, про присягу яких у понеділок домовилася погоджувальна рада парламенту...

Не буде перерахунку голосів на виборах — буде «другий Майдан»?!

      А зустрічав гостей учорашнього «останнього» дзвоника кількатисячний пікет під стінами Верховної Ради. Свою «коаліцію» утворили представники партій, які не подолали на виборах 3-відсотковий бар'єр — «Віче», НДП, «Пора», «Союз», Блоків Вітренко, Литвина, Кармазіна тощо. Для акції були задіяні агітаційні намети, що залишилися з виборів, і люди й тенти були наставлені так густо, що по тротуару вздовж вулиці Грушевського було не проштовхнутися, а «вітренківці» з прапорами, перекинуті до ВР від Центрвиборчкому, тулилися в наметах Кармазіна. Активісти тримали плакати, що свідчили нібито про фальсифікацію результатів голосування 26 березня й вимагали ухвалення постанови про перерахунок бюлетенів.

      Платний характер пікету став очевидним уже за пару годин: як і кожна масовка, що збирається за гроші, ця розійшлася близько 12-ї. Справді, навіщо демонструвати далі, якщо платять за стояння лише від ранку й до полудня?

      Водночас варто зауважити, що до того часу, коли на площі перед парламентом лишилися тільки пара десятків пікетників і папірці на огорожах, Верховна Рада вже встигла «провалити» постанови про перерахунок голосів. Жоден із запропонованих проектів не набрав потрібної кількості позитивних «кнопок». Максимальний результат — 198 «за».

      Проект постанови «Про ситуацію, що виникла під час підрахунку голосів виборців на виборах народних депутатів України та депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів 26 березня 2006 року» підтримали фракції Компартії, Народної партії, Народного блоку Литвина, СДПУ(о), УНП Костенка, партій «Реформи і порядок», «Відродження» та низка позафракційних депутатів. Документ передбачав здійснити повторний підрахунок усіх голосів виборців безпосередньо в Києві, витребувавши для цього бюлетені з виборів народних депутатів з усіх виборчих дільниць.

      Варто зазначити, що вирішальною в даному питанні стала позиція Партії регіонів — жоден із «донецьких» нардепів не підтримав «перерахівників». А для ображених це голосування було дуже важливим.

      Олег Зарубінський, представник фракції Народної партії, в інтерв'ю «УМ» заявив: «Фальсифікація підрахунку відбувалася на користь деяких політичних сил — я їх зараз не називатиму, бо все й так чудово зрозуміло, є відповідні документи. Те, що сьогодні не вистачило голосів до 226 — це на їхній совісті. На їхній совісті те, що від демократичних тенденцій Україна відходить далеко назад. Я розумію, чому пан Давидович (голова ЦВК. — Авт.) постійно закликав: «Давайте спершу всі голоси підрахуємо, оприлюднимо результати, зробимо висновки, а тоді будете оскаржувати». Це робилося для того, щоб Верховна Рада перестала працювати, щоб не було політичного органу, який може дати оцінку фальсифікаціям!

      Ми цього так залишати не збираємося і виступаємо за повний перерахунок голосів, бо фальшування — логічне, продумане і заплановане — відбувалося по всій Україні. Народний блок Литвина об'єктивно набрав більше 5%, тому ми робитимемо все, що можемо зробити в межах законодавчого поля: безумовно, звертатимемося до судів, до Верховного Суду України. Масові акції на захист демократії законодавство теж дозволяє».

      Юрій Кармазін, голова власного іменного блоку, а формально — член фракції «Наша Україна», був ще міцінішим у висловлюваннях: «Буде другий Майдан! Голоси вкрали, а де можна красти — там можна вбивати. Це неприпустимий прецедент! І «Наша Україна» та Президент, на жаль, у даній ситуації повелися не найкращим чином. Треба обов'язково перерахувати голоси, не можна закладати таку міну в історію!»

      Комуніст Юрій Соломатін додав, що без повторного перерахунку «не буде довіри ні до наступного парламенту, ні до ЦВК, ну а до влади й так довіри нема».

      У свою чергу член фракції «Відродження» Валерій Коновалюк сказав, що «перераховувати нічого не треба, бо це вже якийсь фарс — треба працювати на те, щоб надалі суспільство обирало не лише багатих політичних «важковаговиків», а бачило й ідеологічну позицію інших партій».

      Проти перерахунку — і Нестор Шуфрич, представник блоку «Не так!», який на виборах зазнав розгромної поразки.

      «Усе це поствиборча шизофренія», — підсумував суперечки навколо перерахунку представник «Нашої України» Микола Кульчинський.

Місцеві депутати знову «доторканні»

      А ось ранкове голосування за проект закону, що знову дозволяє притягувати до відповідальності депутатів місцевих рад, майже не викликало суперечок і було позитивним. «За» — 296 депутатів. Найменше голосів дали Партія регіонів — 1,  «Відродження» — 2, СДПУ(о) — 2.

      У складі есдеків зняття імунітету з місцевих депів підтримали Нестор Шуфрич та Юлій Іоффе. Заступник голови СДПУ(о) Шуфрич пояснив «Україні молодій»: «Я голосував за зняття депутатської недоторканності, бо я сам став депутатом місцевих рад (Одеської міської та Верховної Ради АР Крим. — Авт.), тому не хочу, щоб із приводу цього були якісь розмови. Хоча як народний депутат вважаю, що насамперед ми повинні були зняти недоторканність із депутатів парламенту, бо завжди треба починати з себе».

      Тим самим мотивували голосування «проти» й деякі «регіонали». Від «донецьких» лунали також позбавлені всілякої логіки голоси про те, «як же можна визнавати бандитами всіх новообраних депутатів місцевих рад». А спікер Володимир Литвин, котрий вів, очевидно, останнє офіційне засідання парламенту у своєму житті, поєзуїтстував і «підколов» пропрезидентські партії: вони, бачте, своїм голосуванням заперечують відомий меморандум, укладений між Ющенком і Януковичем минулого року, який передбачав недоторканність місцевих депів.

      Не допомогло. Тож тепер депутатів низових рівнів знову можна притягувати до криміналу й арештовувати без згоди їхніх рад. Щоправда, з уточненнями: рішення про порушення кримiнальної справи має ухвалювати прокурор не нижче обласного, київського чи севастопольського рівня, а арешт повинен відбуватися згідно з рішенням суду, про що негайно має бути сповіщена місцева рада. «Щоб депутата не можна було відправити за грати непомітно, тихцем», — пояснив «нашоукраїнець» Юрій Ключковський.

* * *

      Власне, цим голосуванням учорашні позитивні звершення ВР і закінчилися. Депутати послухали звіт комісії Юхновського—Єльяшкевича з моніторингу виборів, а мрії президентського табору про присягу конституційних суддів (які, нарешті, могли б винести якийсь вердикт щодо політреформи) потонули в калюжі аміаку й словах «регіонала» Андрія Клюєва про те, що слід «пошвидше закривати цю сесію».

      Голова ВР Володимир Литвин змушений був закрити ранкове засідання на годину раніше. Нардепи мали зібратися ще й після 16-ї години, хоча особливого сенсу в цьому не було. Тим паче, що у цей час «регіонали» продовжували блокування — вони вже навіть не шукали якихось логічних пояснень своїм намірам відтягнути присягу суддів до створення «помаранчевої» коаліції в наступному скликанні, тобто в другій половині травня. Зрештою, спікер оголосив, що у вівторок конституційні судді так і не будуть «присягнуті».

      А формально остання сесія парламенту IV скликання так і залишилася незакритою. Спікер пояснив, що причина — в слуханнях на тему Чорнобильської аварії, запланованих на 20 квітня. Натомість знавці кулуарних інтриг кажуть, що це навмисний хід, передбачений на випадок, якщо наступна Верховна Рада матиме проблеми зі здобуттям легітимності. Тоді Литвин ще покерує...