У просторих палатах на 2—4 пацієнти діти лежать разом зі своїми мамами. Як відзначив завідуючий офтальмологічним відділенням лікарні «Охматдит» Юрій Баринов, дитина не може сама лишатися в лікарні, оскільки операція для неї — великий стрес, а відсутність поруч рідних — стрес подвійний. Тож у новому центрі діти не тільки отримують кваліфіковану допомогу спеціалістів, а й з комфортом перебувають у відділенні. Враховуючи те, що сучасна офтальмохірургія — це, по суті, хірургія одного дня, маленьких пацієнтів тримають у відділенні до трьох днів. Цього цілком достатньо, аби підготувати пацієнта до оперативного втручання, прооперувати й проаналізувати результат.

Пам'ятаєте чудову російську пісеньку про менеджера середньої ланки, який просувається по кар'єрних сходах «степ бай степ (тобто крок за кроком. — Авт.), пока от монитора не ослеп» ? Автор, звичайно, перебільшив негативний вплив комп'ютера на людський організм, але зерно істини в тексті є. Очі людини погано пристосовані до розглядання букв та малюнків на екрані монітора. Набираючи й читаючи текст, створюючи малюнки та вивчаючи креслення, ми щодня напружуємо очі, адже зображення на екрані складається не з безперервних ліній, як на папері, а з окремих крапок, які до всього того світяться й постійно мерехтять. Ще гірше очам людини, яка абсолютно не орієнтується в програмному забезпеченні власного комп'ютера — невдалий добір кольору, «некомфортний» шрифт, компонування «вікон» у програмах дуже погано позначається на зорі, особливо коли монітор невисокої якості. А якщо до цього додати невдале розміщення монітора і неправильну організацію робочого місця, «дзеркалам душі» користувача можна тільки поспівчувати. Наслідки такого сидіння за ПК не змусять довго себе чекати: у юзера погіршується зір, очі червоніють, починають сльозитися, з'являється головний біль, утома, «пливе» зображення, може навіть з'явитися нудота і запаморочення... Згадали знайомі симптоми? Вітаю, ви приєдналися до лав хворих на комп'ютерний зоровий синдром! А з цим терміново треба щось робити, і чим швидше, тим краще. До речі, чому б не почати просто зараз?