Нам попалася досить простора, метрів на двадцять, камера № 96. Восьмимісна, але ми жили там вшістьох. Було навіть місце потанцювати під радіо або повіджиматися від підлоги. Єдине, що цьому заважало – брак повітря при фізичному навантаженні. Тепер про меблювання. Посередині — забетоновані стіл і дві лавки по обидва боки. Із трьох сторін — чотири двоярусні «шконки»... втім, це не нари, просто ліжка з дуже твердою, негнучкою сіткою зі шматків металу. На кожному спальному місці є матрац, хоча й товщиною з мою тонку куртку. Є також ковдра й невелика подушка. Жорсткувато, але можна ще підстилати куртки-светри! Виспатися за весь тиждень мені вдалося просто на славу. Якби не проміжна ланка «Окрестіно», у плані праці й відпочинку мій тиждень виглядав би ідеально.