Земне і доступне

      Коли фахівці починають нарікати на відсутність в Україні фешн-індустрії, це ще можна якось зрозуміти — такі речі напряму залежать від економічної ситуації в країні, але животіння легкої промисловості в межах «швидше так, ніж ні» виправдати важко. І вітчизняний тиждень прет-а-порте «Сезони моди», і міжнародний фестиваль моди «Київський подіум», які донедавна окремо орали модну українську ниву, намагалися залучити торгові марки, приватні й державні підприємства легкої промисловості, фабрики в свою орбіту, виділяли в дизайнерських акціях окремий день чи відбивали «промислові покази» денними годинами. І Ukrainian Fashion Week (об'єднаний) представив в окремій програмі Trade Mark Defile 17 промислових колекцій. Причому фаховій і «споживацькій» публіці виявили бажання показатися не тільки українські фірми — ТМ «Віктор Черкаський», «Еллеана», «Любава», «Ірина Сергієнко», Віктор Антоненко/ Лідія Рубан для ТМ «Хутрова фабрика «АНТ», Serebrova, Senti (Трикотажна фабрика «Роза»), а й відома ізраїльська марка Sela, яка має 25 фірмових магазинів по всій Україні, турецький бренд BALIZZA, а також молоді дизайнери, які засвітилися в дизайнерських показах — Олександр Очеретний, Ксенія Марченко, Ольга Лосєва. Причому експерти на радість директору Trade Mark Defile Олені Кулик відзначали, що деякі колекції торгових марок у Fashion Lab були цікавішими за дизайнерські, які показували на пафосному подіумі. А те, що цi речi в кращих традиціях розкупили просто з подіуму, ще раз доводить їх високий клас.

      Дизайнери, які працюють для конкретних торгових марок зі своєю мережею збуту, клієнтурою, технологічним виробництвом, чіткіше орієнтуються на приземлені потреби ринку і специфіку фірми. Скажімо, Марина Лосєва минулого сезону в рамках програми «Нові імена» викликала фурор своєю молодіжною, креативною джинсовою колекцією. Цього разу вона, ні разу не повторившись, зробила ще феєричніше джинсове шоу з елементами української етніки, більше того, вона хоче вписати національні мотиви в молодіжну субкультуру. Причому ТМ Jila Jeans, для якої Марина Лосєва розробляє свої моделі, успішно продає «божевільний» денім. Об'ємні джинси з рядами широких кишень, і брюки з деніму з встроченими мереживними стрічками, і з подертими фрагментами та вишивкою, і джинсовi спідницi на штани, і джинси з косим кроєм, і драпірованi під галіфе — це нова колекція «Колишнє майбутнє». Молодь — її цільова аудиторія — не прагне злитися з натовпом, а виділитися з нього — це до Лосєвої. У джинсах від Лосєвої уже ходять екс-мер Харкова Володимир Шумілкін, хлопці з ТНМК, Олександр Пономарьов, шоу-мен Віктор Андрієнко, група «Гринджоли».

      Торгова марка «Еллеана», заснована в 1997 році, спеціалізується винятково на трикотажі, але дизайнер Олена Столерова вміє робити спортивний трикотаж і діловий, святковий і розкішний, вечірній і вуличний. Нова колекція — осінь-зима 2006—2007 — побудована за принципом: на всі випадки життя. Перший, сіро-червоний блок — casual, сірі костюми з червоним орнаментом, спідниці широкі, з оборками і прямого силуету сполучаються з жакетами з розширеними донизу рукавами, затишними кардіганами і вільними светрами. «Вихідний» варіант передбачає сполучення трикотажу з шовком, набивним оксамитом, вишивкою бісером. Трикотажна спідниця з шифоновою поверх виглядає не класично, а сучасно, короткі штани на трикотажному манжеті видають жінку зі смаком, а не зі стадним інстинктом. «Еллеана» навіть маленьку чорну трикотажну сукню може зробити — зі стрейч-мереживом і оборками. Якщо в суворому ансамблі зробити трикотажний акцент — зв'язані вручну шапки-берети з контрастною квіткою чи пончо, які нагадують домоткані, це пом'якшить найсухіше враження про вас.

      Кому ці всі експерименти з кольорами, фактурами, формами здаються невиправданим ризиком, можуть спокійно шукати в магазинах одяг із ярличком BALIZZA (Туреччина). Марка продається в Америці, Ізраїлі, Іспанії, Італії, і скрізь жінки «западають» на довгі сукні з блискітками, яскраві оксамитові костюми, прикрашені різнокольоровими камінцями і хутром, золотисті шкіряні куртки, жіночні плащі зі шкіряними пасками. BALIZZA наполягає на жіночності за будь-яких розкладів, на демонстрації розкоші і благополуччя, на прагненні до палацової моди і наслідуваннi життя аристократів.

      Голда Виноградська спочатку створила марку Jolie Dame у Парижі, а рік тому зареєструвала в Україні. Але в колекції «encore amoureuse...» («і знову в коханні...») вплив французькості відчувається. Пані Виноградська пропонує романтичну елегантність, і вона починається не тоді, коли дама знімає пуховичок, а саме з пальто — кашемірові й оксамитові вишукані пальта, з вишивкою, хутром, заокругленими комірцями і мереживними вставками, плетеним декором. Яскравість жінки теж починається з пальто — жовтого, рожевого, шоколадного, верблюжого, червоного кольорiв. А фрагмент тканини в горошок у шоколадному костюмі нагадав, як знудьгувалася мода за легковажним і ностальгійним малюнком. Архітектура силуетів у колекції винятково жіночна, а енергетика строїв — обволікаюче чарівлива.

      Описати всі 17 колекцій просто нереально, як і побачити їх усі. І на осінь організатори Ukrainian Fashion Week, напевне, врахують перевтому журналістів, байерів і модників від щільного графіка — 2—3 промислові колекції вдень і 5—6 ввечері. Олена Кулик не виключає, що восени Trade Mark Defile пройде в Шатрі, тобто в павільйоні Альта-Експо, де і основні покази, і через тиждень-два після дизайнерських колекцій. Щоб безпосередні споживачі, для яких такі речі і зрозуміліші, і доступніші за ціною, побачили повноцінне шоу, а преса оцінила потенціал промислового сектору моди.