Майбутнє без футуролога Лема

      Траур iз приводу смерті 85-річного Лема — не тільки в Польщі. Книги цього всесвітньо відомого письменника перекладені  більш ніж 40 мовами світу, сукупний тираж його творів перевищує 27 мільйонів екземплярів, а ті, що не спромоглися прочитати «Солярис», «Едем», «Повернення з Зірок», «Непереможного», «Глас Господа», «Мегабітову бомбу» та ін., напевне бачили екранізації його романів. Дуже важко повірити в смерть людини, яка майже століття була сучасником сущих, весь цей час гуманно і мудро провіщала майбутнє і писала знакові тексти.

      Станіслав Лем народився 12 вересня 1921 року у Львові, в сім'ї лікаря-ларинголога, і сам після закінчення другої чоловічої гімназії імені K.S. Szajnochy вступив у 1939 році до Львівського медичного інституту. Очевидно, хлопцю з лікарської сім'ї і блискучому учню (на тестуванні в гімназії він набрав 180 балів — найвищий показник серед шкіл усієї південної Польщі) це було нескладно. Але він хотів стати інженером, просто у Львівську політехніку його не прийняли через єврейське походження. Під час німецької окупації Станіслав Лем працював помічником механіка і зварювальником у гаражах німецької фірми, що займалася переробкою сировини. У 1944 році Станіслав продовжив навчання в медінституті, перерване війною, а в 1946-му, коли Львів відійшов до Радянського Союзу, згідно з програмою репатріації перебрався до Кракова, де продовжив медичну освіту. У 1948 році Лем отримав сертифікат медфаку Ягеллонського університету, але щоб уникнути кар'єри військового лікаря, відмовився складати останні екзамени.

      Перший роман лікаря Лема «Людина з Марсу» надрукував у 1946 році тижневик Nowy Swiat Przygod, а «Госпіталь Трансфігурації» цензура не пропускала 8 років через ідеологічні хиби. Перша науково-фантастична книга Станіслава Лема вийшла в 1950-му, а в 1973-му його визнало Американське товариство наукових фантастів, але через критику польським письменником низького рівня американської наукової фантастики американці його звідти й виключили. До честі Майкла Муркока та Урсули Ле Гуїн, вони на знак протесту почали вимагати своєї відставки. Далі Лем був непохитним авторитетом у різних польських і світових письменницьких організаціях, нагороджений багатьма преміями, мав досить орденів і наукових ступенів.

      До фільмів, знятих за його творами, Станіслав Лем ставився доволі стримано. Перший «Солярис» 1972 року, який отримав Великий спеціальний приз журі в Каннах, посварив його з Тарковським, пише Lenta.ru.  «Я просидів шість тижнів у Москві, доки ми сперечалися про те, як робити фільм, потім обізвав його дурнем і поїхав додому. Тарковський у фільмі хотів показати, що космос противний і неприємний, але ж я писав і думав зовсім навпаки», — сказав Лем через кілька років після всієї цієї історії. Голлівудський «Солярис» Стівена Соденберга Лем навіть не подивився.

      В останні роки він відійшов від наукової фантастики, писав футурологічні статті. Помер великий фантаст і футуролог у Краківській кардіологічній клініці.