Цього року на виборах в Україні, як і в 2004 році, проводився не один екзит-пол, а щонайменше три. Однак лише Національний екзит-пол, організований Фондом «Демократичні ініціативи», Київським міжнародним інститутом соціології та Українським центром економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, прийнято вважати об'єктивним і таким, що найбільше відповідає реальним симпатіям виборців. Причина такої довіри полягає не лише в масштабах діяльності представників Національного екзит-полу-2006 (позавчора було опитано 18 тисяч осіб на 300 виборчих дільницях), а й позитивній репутації трьох згаданих фірм, які, на відміну від соціологів-«легіонерів» та одноденок, пронесли своє чесне ім'я ще з президентських виборів.
Так-от, дані Національного екзит-полу, оголошені позавчора ввечері, дехто назвав «екзит-шоком». Головною несподіванкою виявилися низькі показники «Нашої України» на тлі успіху БЮТ. Нагадаємо, що результати соціологічних опитувань, оприлюднені за два тижні до виборів (в останні дні, коли ці дані ще можна було оприлюднювати у ЗМІ), показували друге місце «НУ» і відставання «тимошенківців» на кілька відсотків. Тепер же, за остаточними даними НЕП-2006, Партія регіонів має «законні» 30 з гаком відсотків, БЮТ — майже 24%, «Наша Україна» — лише 15,5%.
По коментар «УМ» звернулася до наукового керівника Фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної. Як виявилося, знаний соціолог не бачить у цьому жодної сенсації. По-перше, дані про випереджання «Нашою Україною» Блоку Тимошенко були застарілими, адже останнє «публічне» опитування щодо цього проводилося за три тижні до виборів (тиждень пішов на опрацювання результатів). Уже за тиждень до виборів, каже Бекешкіна, рейтинги БЮТ та «НУ» фактично зрівнялися, і соціологи перед проведенням екзит-полу навіть прогнозували, що отримані ними дані на виходах із виборчих дільниць не дозволять чітко визначити володарів «срібних» та «бронзових» нагород.
Чому ж у підсумку більшу підтримку здобули «тимошенківці», а не «нашоукраїнці», так очікувані на другому місці? А тому, каже пані Бекешкіна, що в цих двох політичних сил — фактично спільний електорат, він перетікає від одних до других дуже легко — на цьому позначаються навіть найменші успіхи чи проколи. Зокрема, науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» високо оцінює заключні вояжі Юлії Тимошенко на Західну Україну та чітку заяву лідерки БЮТ про те, що їх блок ні в якому разі не вступатиме до коаліції з Партією регіонів. «Для «помаранчевого» виборця це дуже важливо, а представники «Нашої України» в цьому питанні відмовчувалися до останнього моменту, не відкидаючи можливості об'єднання з Януковичем. Ось і маємо плюс для БЮТ і мінус — для «Нашої України», — каже Ірина Бекешкіна.
Соціолог також відзначає, що додатковий приріст отримав весь «помаранчевий» електорат загалом. Сталося це за рахунок тих виборців, які до останніх днів не могли визначитися. Ця категорія, за словами Бекешкіної, була зосереджена передусім на Заході країни, а він же обирає насамперед між «партіями Майдану». Натомість 31 відсоток Партії регіонів — це для «синіх» верхня межа, адже вони вже просто не мають жодного ресурсу для збільшення своєї популярності. Відтак не дивно, що більшість у парламенті обіцяє бути «помаранчевою».
«УМ» запитала пані Бекешкіну: «Поки Центрвиборчком має проблеми з підрахунком голосів на дільницях, усі послуговуються насамперед вашими даними — вже домовляються на їх основі про керівні коаліції, ділять портфелі тощо. Але наскільки можна вважати результати Національного екзит-полу відповідними реальному волевиявленню громадян?» Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» не має підстав сумніватися в результатах НЕП-2006. Ясна річ, що, з урахуванням соціологічної похибки, яка для даного дослідження складає від 0,5% до 3,2%, політичні сили так званої «сірої» зони — блоки Литвина та Вітренко — можуть як подолати 3-відсотковий бар'єр, так і залишитися поза парламентом. Але загалом дослідження проведено за всіма правилами соціологічної науки. Неохопленими залишилися хіба закордонний округ та закриті дільниці — тюрми, армія тощо. А там, додамо, традиційно більше голосують за владу.
