Рот без зубів, що млин без жорен

      Беззубий рот не лише позбавлений можливості виконувати найголовнішу функцію — відкушувати та подрібнювати їжу. Пригадаймо екранізовані казки: чи можна уявити підступну Бабу Ягу та її бісівське кодло без шамкаючого рота з одним-двома підточеними карієсом іклами? Відсутність зубів у негативних персонажів дозволяла без зайвих коментарів асоціювати їх із силами зла. На жаль, у позаказковому світі зубо-щелепні аномалії вражають людей без розбору — добрих і злих, бідних і багатих. Останнім, щоправда, завдяки товстому гаманцеві проблеми порожнини рота вирішувати набагато простіше. А тим, хто живе від зарплати до зарплати, очевидно, варто прислухатися до порад доктора медичних наук, професора Зіновія Ожогана, ім'я якого відоме у вітчизняній ортопедичній стоматології завдяки вагомому творчому доробку. Автор понад 100 наукових праць, 14 патентів України на винаходи та десятка рацпропозицій розповів «УМ» про те, коли треба вчити дітей правильно чистити зуби і чому важливо гризти сиру моркву.

Українець без карієсу — що довідка без печатки?

      — Про ортопедичну стоматологію ви, мабуть, знаєте все або майже все. Скажіть, як розв'язували проблему протезування зубів давні люди, які не могли скористатися послугами стоматкабінетів?

      — Наші предки лікували зуби залежно від матеріалів та технологій, доступних у ті часи. Відомо, що при рухливості зубів (пародонтиті) давні дантисти зв'язували їх лігатурою — золотим дротиком, а для протезування брали слонову кістку. Є дані про використання штифтів із золота — їх просто вбивали у щелепу. Аби мати привабливу посмішку, пацієнти тогочасних стоматологів мусили терпіти. Зрозуміло, що такі операції могла дозволити собі лише тогочасна еліта — фараони, імператори та високоповажні люди. Перші вставні зубні пластини почали виготовляти значно пізніше, коли людство освоїло каучук. З винаходом полімерів у тридцяті-сорокові роки минулого століття розпочалася нова ера масового зубопротезування.

      — Міцні чи погані зуби — наслідок спадковості чи результат способу життя кожної конкретної людини?

      — Значною мірою стан зубів обумовлений спадковим чинником, на який суттєво впливають стан довкілля, якість питної води та режим харчування. А в нашій державі майже все доросле населення в тій чи іншій мірі уражене карієсом або хворобами пародонту. Хоча на сході України, де вода місить більше фтору, карієс менш поширений, ніж у західних регіонах. Зуби зазвичай починають руйнуватися тоді, коли з їхніх твердих тканин вимивається кальцій. Сучасна стоматологія звернула увагу на ще одну важливу деталь (я теж її частково досліджував під час написання докторської дисертації) — жування є своєрідною гімнастикою для ротової порожнини. Раніше люди менше потерпали від хвороб зубо-щелепної системи, оскільки активно пережовували тверду їжу. Тепер ми вживаємо подрібнені, кулінарно оброблені й дуже насичені вуглеводами страви. Якщо сюди додати низьку культуру гігієни ротової порожнини, то стане зрозуміло, що ми самі собі створюємо додаткові стоматологічні проблеми.

      — Отже, чим цивілізованішими стають люди, тим більше страждають їхні зуби?

      — Не завжди і не скрізь. У цивілізованому суспільстві на вищий рівень поставлена профілактика захворювань. Завдяки цьому, приміром, у Швеції і Норвегії дуже низька порівняно з нами захворюваність зубо-щелепної системи. Там програми профілактики визначені як пріоритети державної політики і на їх реалізацію спрямовують великі кошти.

Не рябчиків жуй, а сирі яблука та моркву

      — Яскраво виражена «присутність» карієсу чи пародонтиту в роті молодих батьків — це сигнал того, що зуби їхніх дітей потребують подвійної уваги та особливих правил догляду?

      — Якщо у молодих батьків пошкоджені чи втрачені один-два зуби, немає підстав для надмірних хвилювань. Однак практика свідчить, що чимало жінок віком 30-35 років мають лише по два-три зуби на щелепі. Є взагалі беззубі. Такі матері повинні приділяти потрійну увагу профілактиці стоматологічних захворювань своїх дітей. Треба складати меню зi страв, багатих кальцієм та вітамінами, не захоплюватися цукерками та іншими солодощами. А вчити дітей правильно доглядати за зубами треба починати щонайпізніше з трирічного віку. Чищення зубів хоча б двічі на день і полоскання ротової порожнини після кожного прийому їжі має стати твердим правилом. Для дітей не завадить з'їсти сире яблуко або морквину, для дорослих корисною буде якісна жувальна гумка. Таке адекватне навантаження стимулюватиме обмінні процеси у кістковій тканині.

      — Коли виросли постійні зуби, вживання кальцію якось позначається на їхній міцності чи вже ні?

      — Позначається. Але йдеться не про прямий вплив на вміст кальцію у самому зубі, а про профілактику атрофії кісткової тканини верхньої і нижньої щелеп.

      — А чи впливає на тривалість життя людини відсутність значної кількості зубів чи повна їх втрата?

      — Передусім це впливає на якість життя. По-перше, знижується ефективність жування, від чого прогресують захворювання кишково-шлункового тракту і зростає навантаження на решту зубів. По-друге, це негативно впливає на психіку, бо і сам хворий, і оточуючі помічають його непривабливий зовнішній вигляд. Крім того, причиною втрати зубів можуть стати захворювання інших органів та систем людського організму, зокрема серцево-судинної та ендокринної. Одне тягне за собою інше, і виникає замкнене коло хвороб.

«Залізні» зуби можна класти на полицю

      — Коли виникає потреба в протезуванні, то приживлюваність штучних зубів багато в чому залежить від якості матеріалу, з якого вони виготовляються. Законодавцем зубопротезної моди й далі залишається маленьке альпійське князівство Ліхтенштейн?

      — Так, Ліхтенштейн і Німеччина. Ортопеди віддають перевагу матеріалам, імпортованим із цих країн. Хоча й наші вітчизняні — також якісні, приміром харківської фірми «Стома».

      — Раніше в колишньому Радянському Союзі дуже модно було ставити на передні зуби коронки із неiржавіючої сталі, від чого в середовищі стоматологів навіть побутує іронічний вислів «зеківська посмішка». З якого матеріалу треба зробити протези, аби посмішка вважалася голлівудською?

      — Сучасні матеріали для протезування повинні бути біоінертними, тобто добре сприйматися організмом, не викликати токсичного впливу, зокрема на кишково-шлунковий тракт. Протези із неiржавіючої сталі також відповідали цим вимогам, але виглядали неестетично, як і золоті коронки на передніх зубах. Хоча золото вважається у стоматології одним із найкращих матеріалів, бо має бактерицидну дію, технології пішли далеко вперед. Уже використовують для коронок й імплантатів титан, кобальто-хромові, хромово-нікелеві, металокерамічні композиції. Аби мати голлівудську посмішку, треба замовляти керамічні протези або популярні — за співвідношенням міцності й естетичного зовнішнього вигляду — металокерамічні. Власне, в нас цей вид матеріалів ще не застосовується масово через низьку платоспроможність населення, а за кордоном у моді — кераміка, напечена на золото-платиновому сплаві.

Ніщо в стоматології так дешево не коштує, як профілактика

      — Світова і вітчизняна стоматологія досягли хоч якогось прогресу в лікуванні хвороб пародонту?

      — Це велика проблема, над розв'язанням якої комплексно працюють представники і терапевтичної, і хірургічної, й ортопедичної стоматології. Опубліковано дуже багато наукових праць із рекомендаціями щодо застосування того чи іншого препарату, покликаного зупинити прогресування хвороб пародонту. Проте найефективніший, найдешевший і найдоступніший засіб — уже згадувана профілактика на рівні побутової гігієни порожнини рота та професійної гігієни — своєчасного зняття твердих відкладень на зубах тощо. Учені світу тепер схильні вважати атрофію кісткової тканини щелеп елементом системного остеопорозу цілого організму, тому підвищення загального імунітету —теж складова лікування хвороб зубо-щелепної системи.

      — Побутує думка, що пародонтоз можна успішно лікувати в домашніх умовах соком алое, прикладаючи до ясен його подрібнені м'ясисті листки. Наскільки це відповідає дійсності?

      — Алое належить до рослин-біостимуляторів. Як народний засіб його можна використовувати, але фармацевтична промисловість випускає більш ефективні препарати на його основі. Хоча орієнтація на фітотерапію має чимало прихильників й у стоматології, які рекомендують полоскати рот відваром чи настоянкою календули, ромашки, що зміцнює ясна і добре впливає на загальний стан ротової порожнини.

      — У науково-популярних періодичних виданнях уже розповідали про успіхи вчених у вирощуванні на клітинному рівні нових зубів замість втрачених. Чи не означає це, що в недалекому майбутньому протези стануть пережитком минулого?

      — Генна інженерія працює і в цьому напрямі, але на рівні експериментів. Поки що застосовують методи підсадки кісткового мозку для лікування пародонтиту. Теоретично ж усе можливо, якщо можна клонувати навіть людину.

Скалити протези бажано з почуттям міри

      — Багатьох літніх людей сьогодні хвилює проблема фіксації нижнього знімного протезу.

      — Тут багато що залежить від стану атрофії кісткової тканини нижньої щелепи. Бажано мати на ній хоча б один-два зуби як механічні елементи фіксації знімного протезу. Якщо ж при значній атрофії немає жодного зуба, то це вже дуже серйозна проблема. Тоді до фіксації протеза повинні підключатися м'язи губ та щік. Хворий повинен адаптуватися до жування їжі в такий спосіб, не вживати тверді продукти, бо досягнути нерухомості протеза за таких умов дуже і дуже складно. Інший варіант — вживити імплантант, на якому кріпитиметься знімний чи постійний протез. Виробляються зубні пасти, які діють за принципом прилипання до слизової оболонки рота і дозволяють на певний час міцніше, ніж зазвичай, фіксувати знімний протез нижньої щелепи.

      — В ортопедичній практиці, наскільки мені відомо, з цією метою застосовували навіть магніти.

      — Так, але в ротовій порожнині постійно була присутня різниця потенціалів — плюса і мінуса, що не зовсім безпечно для організму, тому такі методи не набули поширення. Шлях імплантації зараз найперспективніший.

      — Наявність у роті одного-двох зубів, як ви стверджуєте, добра передумова для вдалого протезування. Чому ж лікарі-стоматологи не дорожать зубами пацієнтів і виривають їх тоді, коли можна і треба лікувати?

      — Раніше справді існувала практика: заболів зуб — його вирвали, і немає проблем. А після такої процедури зростало навантаження на інші зуби — вони також починали хитатися і випадати. Сьогодні стоматологи борються за кожний зуб до останньої можливості.          

ДОСЬЄ «УМ»

      Зіновію Романовичу лише 35 років, однак наш співрозмовник уже встиг зробити стрімку професійну кар'єру: із золотою медаллю закінчив Надвірнянську СШ № 3, iз відзнакою — медінститут, у 26-річному віці захистив кандидатську дисертацію, через рік очолив кафедру ортопедичної стоматології Івано-Франківської державної медичної академії, у віці 32 роки став доктором медичних наук. У медицину прийшов за прикладом мами, яка працює ортопедом-стоматологом у Надвірнянській районній лікарні. Батько — вчитель фізкультури. З Іриною, тоді теж студенткою стоматологічного факультету, одружилися на п'ятому курсі інституту. Виховує двох синів і доньку.