Після кількох невдалих оголошень російською та англійською, суть яких зводилася до того, щоб гімнасти негайно залишили поміст, диктор «пожартувала»: «Китайські гімнасти мають велике бажання виграти Олімпіаду-2008 у Пекіні, тому ніяк не завершать розминку. Давайте їх підтримаємо». Напівпорожній київський Палац спорту подарував спортсменам із Піднебесної порцію своєї уваги, бо вони її загалом на п'ятому «Кубку олімпійської чемпіонки Стелли Захарової» заслужили, домінуючи у більшості розділів програми. За реакцією залу на виступи гімнастів можна було зробити висновок, що справді у нас в країні змагання з цього виду спорту збирають лише фахівців, рідних та близьких учасників. З цієї причини, до речі, як розповідала кореспонденту «УМ» Лілія Подкопаєва, вона свій «іменний» турнір зробила у більш привабливому форматі шоу.
Можна сперечатися, звичайно, в якій формі ліпше популяризувати гімнастику — вид спорту, який є основою багатьох інших. На думку частини глядачів, які бачили обидва турніри, «у Лілі було цікавіше». Суто спортивнi змагання повиннi мати дві обов'язкові умови, щоб стати привабливими: «імена» на помості і... вiльний вхід. Цього ж разу, як повідомили у прес-службі турніру, половину місць було віддано запрошеним, а на решту продавали квитки. Що стосується «зірок», то їх... не було.
Слід віддати належне організаторським здібностям і наполегливості Стелли Георгіївни, якій вдалося запросити до себе представників таких гімнастичних країн, як Китай і Японія. Там навіть треті-четверті «номери» своїх збірних мають неабиякий рівень, щоб вигравати в умовно другого складу українців. У майбутньому хотілося б побачити у нашому Палаці спорту провідних гімнастів світу, але для цього запрошення повинна розсилати наша Національна федерація, а не громадські організації. По-друге, що дуже важливо, самій Стеллі Захаровій варто iнакше будувати стосунки з фахівцями у своїй галузі. Якось, погодьтеся, неадекватно виглядала її фраза у розмові з колегою з іншого видання: «Шкода, що українці виступали експериментальним складом, бо наших лідерів тренери вирішили повезти на Кубок світу». Важко зрозуміти подив пані Стелли. Бо хіба доцільніше гімнаста замість Кубка світу відправити на неофіційний іміджевий турнір нехай і олімпійської чемпіонки при напівпорожніх трибунах? Очевидно, потрібно уважнiше вивчити міжнародний календар і знайти зручніше «вікно» не лише для українських гімнастів, тоді й «спортивний бік» турніру має шанс бути престижнiшим. А поки кияни стали свідками цікавої боротьби перспективних спортсменів із 12 країн, які першими показали нашій спеціалізованій публіці, як виглядають гімнастичні змагання за новими правилами.
Не дивно, що при такому рівні учасників та враховуючи, що вони лише «обкатують» нові програми, падінь і помилок не бракувало. І все ж господарі змагань спромоглися не дозволити гостям з Азії повністю домінувати на київському помості. У чоловічих змаганнях публіка палко підтримала Сергія Вяльцева, який повернувся у спорт після травм (він перебував у тій машині, в якій загинув Олександр Береш). Сергій просто блискуче виконав вправу на кільцях і заслужено переміг (15,600), суттєво випередивши білоруса Ігоря Козлова (15,125) та китайця Тю Йїня (14, 875). Але ще більше здивував юний Петро Похнюк, якого навіть не було у попередній заявці, — він зміг втрутитися у боротьбу за нагороди у вільних вправах. Завдяки чистоті виконання і пристойній складності елементів він посів третє місце і підтвердив, що вітчизняна гімнастика продовжує продукувати талановитих спортсменів, попри заяви деяких скептиків. На жаль, у багатоборстві українці, здається, вперше на Кубку Стелли Захарової залишилися без нагород — перші два місця у китайців, третє — в японця. А ось у командному заліку Україна-1 (Новосьолов, Панченко, Овчинников, Степаненко) посіла третє місце (256,25) після китайців (261,90) та японців (260,55).
Як водиться у нас останнім часом у гімнастиці, жінки на помості виступають результативнiше, тому зібрали більшу колекцію виробів від Київського ювелірного заводу, якими нагороджували переможців в усіх 14 видах «дорослої» програми. У командних змаганнях збірна Україна-1 (Костюченко, Сергієнко, Щербатих, Галенкова) посіла перше місце (173,40), а Україна-2 (Коваль, Козич, Максюта, Голубицька) стала третьою (169,65), пропустивши вперед китаянок (172,70). У багатоборстві трійка призерів виглядає так: Сі Цань (Китай) — 57,300, Коваль (Україна) — 57,150, Костюченко (Україна) — 57,100. Валерія Максюта перемогла в опорному стрибку (14,250), Марина Сергієнко була тут другою (14,175). Минулорічна переможниця цього турніру в багатоборстві Ольга Щербатих тепер задовольнилася перемогою у вільних вправах (14,900), на одну десяту випередивши китаянку Сі Цань, а та, в свою чергу, — ще одну українку Костюченко (14,600). Ще дві нашi співвітчизниці потрапили у призери: на колоді — «срібло» у Марини Сергієнко, на брусах — «бронза» у Анастасії Коваль.