Нас порятують мирний атом і «чорне золото»

      Презентовану позавчора Енергетичну стратегію України до 2030 року можна назвати спільним дітищем Мінпаливенерго і Національної академії наук. Водночас її основним замовником слід по праву вважати не уряд і не Мінпаливенерго, а українське суспільство, що є найбільшим учасником ринку енергоносіїв. Про це заявив Президент Віктор Ющенко, виступаючи перед учасниками презентації. Стратегія повинна створити систему гармонізації взаємовідносин  між споживачем, виробником і постачальником енергоносіїв. У підсумку, враховуючи роль нашої країни як транзитера, ця система дозволить перетворити Україну на впливового учасника міжнародних відносин у сфері енергетики, підкреслив перший віце-прем'єр Станіслав Сташевський. Віктор Ющенко нагадав, що у 2000 році лише 5 відсотків плати за електроенергію на внутрішньому ринку надходили у вигляді грошових коштів, решту становив бартер, і це допомогло декому стати олігархами. Президент також наголосив на тому, як бездарно було використано компенсацію, що надійшла Україні навзамін її відмови від ядерної зброї. Він при цьому назвав суму в 1 мільярд 200 мільйонів доларів і звернув увагу на те, що ці кошти не було спрямовано на розвиток енергетики. До того ж було недооцінено роль низки галузей, насамперед вугільного сектору, зазначив глава держави. Так чи інакше, як зауважив він далі, перед нами постала непроста проблема лібералізації цін на енергоносії.

      Як випливає зі Стратегії, протягом трьох — п'яти років відбудеться поступове доведення цін на електроенергію і газ, які сьогодні в Україні є одними з найнижчих у світі, та на нафтопродукти до рівня цін на відповідних лібералізованих ринках Європейського Союзу. Планується зменшити споживання природного газу з нинішніх 86 мільярдів кубометрів до 49,5 мільярда. Натомість — збільшити в структурі споживання частку електроенергії (в 2,2 раза) та вугілля (в 2 рази). Буде на 15 років подовжено експлуатацію діючих АЕС,  а згодом спорудять нові станції, отож до 2030 року нараховуватиметься всього 25 атомних блоків. До 2015 року в нашій країні має бути  побудовано сухе сховище для ядерних відходів, а до 2015 — забезпечено виробництво власного ядерного палива. Імпорт нафти і газу диверсифікують, забезпечивши їх постачання з Азербайджану, Казахстану, Ірану та Іраку. До 2015 року здійснять реконструкцію газокомпресорних станцій, а до 2030 — повністю модернізують ГТС. У разі реалізації всіх заходів, передбачених  Стратегією, наша країна скоротить енергоємність ВВП у п'ять разів, а обсяги ВВП зростуть утричі при збільшенні споживання енергоносіїв на 40—50 відсотків.

      Президент переконаний, що всі пріоритети Енергетичної стратегії вдасться реалізувати. Схвалили й пiдтримали цей документ також директор Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові Пол Бірмінгхем та голови представництв: Європейської комісії — Іан Боуг, Європейського банку реконструкції та розвитку — Камен Захарієв. Утім базовий сценарій, який було обрано у Стратегії, може зазнати коректив, що визнав, власне, й сам міністр палива та енергетики Іван Плачков. Найперший ризик при втіленні цих накреслень президент НАН України Борис Патон вбачає у великій невизначеності  макроекономічних показників. Відтак він порекомендував виробити кілька сценаріїв реалізації Стратегії. При цьому  академік звернув увагу на те, що в цьому документі, на відміну від попередніх програм, уперше ставиться завдання значно скоротити споживання енергоносіїв. На можливі похибки в прогнозах звернув увагу також голова Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів Євген Сухін. Керівництво держави ставить за мету зростання економіки, проте, як зауважив пан Сухін, цю роботу ускладнюватимуть заходи, передбачені Стратегією.