Коли можна проголосувати?
На минулих виборах українці могли голосувати на дільницях упродовж 12 годин — від 8-ї ранку до 20-ї вечора. Але тепер нардепи розширили цей часовий проміжок. Завтра, 26 березня, виборчі дільниці відчинятимуться о 7.00 і працюватимуть до 22.00, тобто до пізнього вечора.
Важливо: якраз у ніч із суботи на неділю в Україні переводять стрілки годинників на годину вперед, тож спати доведеться на годину менше. Так що варто врахувати й це.
Що треба взяти з собою на дільницю?
Ідучи голосувати, обов'язково візьміть із собою документ, який підтверджує вашу особу та громадянство. Зазвичай ідеться про паспорт. Іншими документами, які посвідчують особу, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт (якщо голосувати за кордоном); посвідчення особи моряка (якщо виборець перебуває на судні під державним прапором); тимчасове посвідчення громадянина України (для тих, хто нещодавно прийняв громадянство); військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби); картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи (для осіб, які перебувають за гратами).
Можете взяти на дільницю й ручку. В такому випадку вас мало турбуватимуть побоювання, що на дільниці роздають «писульки», чорнило яких потім легко виводиться з бюлетенів і натомість галочки ставляться біля інших партій.
Не беріть на дільниці всілякі стрічки, прапорці чи транспаранти політичної сили, які можуть бути потрактовані як агітація. Агітувати з сьогоднішнього дня вже заборонено.
Який вибір вас чекає на дільниці?
26 березня проводитимуться вибори до рад усіх рівнів, а також вибори голів міст, селищ і сіл.
Цього року в Україні вперше введено цілковито пропорційну партійну систему виборів. Тобто ви голосуватимете не за конкретних кандидатів, а за цілий список партії чи блоку. Така система працює на рівні виборів до Верховної, обласної, районної, міської, районної в місті рад і до Верховної Ради Криму. Лише депутатів до селищної та сільської ради обиратимуть за старою, мажоритарною, системою, тобто голосуючи за окремі прізвища.
Отже, готуйтеся одержати на дільниці відразу кілька бюлетенів. Максимум — п'ять.
Будьте готові отримати на руки величезні аркуші завдовжки із банний рушник — партій і кандидатів у нас балотується ну дуже багато.
При цьому слід зазначити, що партійний склад списків до Верховної та місцевих рад може відрізнятися дуже відчутно. Припустимо, на виборах до парламенту ви вирішили віддати свій голос за блок А, який складається з партій Б, В i Г. На місцевому рівні цей блок може виглядати зовсім по-іншому. Можливі такі варіанти, що в обласну або міську раду партії Б, В i Г балотуватимуться окремими, власними, списками чи, скажімо, блоками Б-В, Б-Г, а то й Б-Е. Виборче законодавство України не містить обов'язкової вимоги про те, що якась політична сила мусить виглядати однаково на виборах до рад усіх рівнів.
Так само відрізняються й номери партій і блоків у виборчому бюлетені. На виборах до Верховної Ради блок А може значитися у списку № 1, на виборах в обласну раду — 21-м, в районну — 31-м, у міську — 41-м тощо.
Про всяк випадок друкуємо порядок, за яким політичні сили розташовуватимуться в бюлетенях для виборів до Верховної Ради (див. «Довідку «УМ»).
Як отримати бюлетень?
Бюлетень видається виборцю після того, як він пред'явить документ, що засвідчує його особу та громадянство. Не можуть використовуватись паспорти громадянина України, оформлені з використанням бланків паспортів колишнього СРСР.
Після того як ви показали документ, один із членів комісії знаходить ваше прізвище в списку виборців для голосування за кандидатів у депутати Верховної Ради і в списку для місцевих виборів. Ви ставите свій підпис в обох списках. Інший член дільничної комісії вписує своє прізвище й розписується у визначеному місці на виборчому бюлетені (зауважте: без його підпису бюлетень буде визнано недійсним) і на контрольному талоні бюлетеня.
Людина розписується за отримання «виборчого рушника» у списку виборців, а також у контрольному талоні.
Після цього член комісії відокремлює від бюлетеня талон і видає виборцю «табель» для голосування. Робити будь-які інші позначки на бюлетені забороняється.
Як голосувати?
Кожен виборець голосує особисто. Вам не слід брати когось із собою в кабінку для волевиявлення, інакше ви спровокуєте звинувачення в порушенні таємності голосування на дільниці.
Ніхто не має права вимагати від вас бути присутнім під час проставляння «галочок»!
Ніхто не має права змушувати вас показати вже використаний бюлетень!
Після того, як вам видали бюлетень і відірвали від нього контрольний талон (на якому стоїть ваш підпис), ніхто не дізнається, що «виборчий табель» належав саме вам. Тож не вірте словам, що після виборів хтось зможе вирахувати ваш голос.
Ви можете поставити в кожному бюлетені тільки одну позначку. Бажано не вдаватися до малярства: ставте в клітинці або «галочку», або знак «плюс». Якщо ви відмітитесь в бюлетені кількома значками (приміром, біля «свого» кандидата поставите «галочку», а біля ненависного — лайливе слово) або намалюєте щось додатково, ваш бюлетень визнають недійсним.
Заповнені бюлетені слід кидати, попередньо згорнувши, в прозору урну, яка стоятиме неподалік виходу з кабінки.
Якщо виборець через фізичні вади не може сам проголосувати або ж не може опустити в урну бюлетень, він має право попросити про допомогу будь-якого іншого виборця (але не члена комісії, кандидата в депутати, уповноважену особу від партії чи офіційного спостерігача). Перш ніж скористатися допомогою, потрібно повідомити про це голову або іншого члена комісії.
Виборець може перебувати у приміщенні для волевиявлення лише протягом часу, необхідного для голосування.
Зауваження: щоб проголосувати з поважних причин удома або на окрузі не за місцем проживання, потрібно було писати звернення, брати відповідні довідки та відкріпні талони заздалегідь. Сьогодні про це турбуватися вже пізно.
Що робити, якщо ви зробили помилку, заповнюючи бюлетень?
Якщо ви зіпсували свій «виборчий табель», вам дозволяється одержати новий бюлетень. В такому разi, вийшовши з кабіни для голосування, потрібно відразу звернутися з письмовою заявою до того члена виборчої комісії, котрий видав вам бюлетень. Виборець повертає членові комісії зіпсований бланк і одержує новий. Член комісії в списку виборців навпроти прізвища робить позначку про видачу нового бюлетеня.
Зіпсований «рушник» погашається як невикористаний, складається відповідний акт (його мають підписати два члени комісії, які видали новий бюлетень, і сам виборець).
Що робити, якщо ви не виявили себе в списках виборців?
Чи не найбільша проблема, з якою ви можете зіткнутися на дільниці, — це відсутність вашого імені в списку або ж викривлення ваших даних. Хоча над укладанням списків почали працювати ще з літа, в них багато недолiкiв. I, за припущенням Комiтету виборцiв, через це ризикують не проголосувати близько мільйона українців. І це при тому, що присутність імені в списку, за законом, є єдиною «підставою реалізації виборцем свого права голосу».
Якщо в даних виборця є неточності та технічні описки, котрі, однак, дають зрозуміти, що до списку внесено саме того виборця, котрий прибув на дільницю, то дозволяється виправити похибки на місці. Позавчора ЦВК роз'яснила, що до таких неточностей, зокрема, відноситься й неправильний переклад прізвища з російської на українську мову. Приміром, якщо ви Сапогов, а вас записали як Чобіт, ваші «реквізити» дозволяється поправити в межах ДВК. Це мають право зробити голова, заступник і секретар дільничної комісії. Для цього вони роблять відповідну позначку у графі «Примітки» в списку виборців.
Що ж робити в тому випадку, якщо виявиться, що виборця немає у списку або через грубі неточності його неможливо ідентифікувати? У принципі, такий виборець не матиме права голосу. Бо, як згадувалось, єдиною підставою для голосування є присутність виборця в списку.
Щоправда, ця сумна ситуація ще може виправитися. Недавно парламент ухвалив законопроект, який дозволяє виправляти грубі неточності у списках не лише напередодні, а й у день голосування. Виборчі комісії мали б таку компетенцію, якби рішення про внесення до списків ухвалили суди. Але закон ще не підписано Президентом Ющенком. Учора на брифінгу голова секретаріату Президента Олег Рибачук спрогнозував, що В. Ю. «скоріше за все, не буде підтримувати такий законопроект».
Проте ймовірність підпису таки залишається. Тож, якщо закон таки буде підписано, йдіть до суду. За порадою щодо оформлення позовної заяви можете звернутися до членів комісії, працівників суду або ж спостерігачів, які перебуватимуть на дільниці.
Із судово-виборчими процедурами також можна ознайомитися в розділі ХІІ закону про вибори народних депутатів. Примірники закону можна попросити у членів комісії та спостерігачів.
І не забувайте: обирати керівників і своїх представників у владі — це ваше невід'ємне конституційне право.
ДОВІДКА «УМ»
Хто де в «парламентському» бюлетені
(орфографія — згідно з даними, наданими ЦВК)
1. Всеукраїнська партія Народної Довіри
2. Український Народний Блок Костенка
і Плюща
3. Українська Національна Асамблея
4. Політична партія
«Партія екологічного порятунку «ЕКО+25%»
5. Українська партія «Зелена планета»
6. Блок НДП
7. Політична партія України
«Партія політики ПУТІНА»
8. Комуністична партія України
9. Партія «Віче»
10. Блок «НАША УКРАЇНА»
11. Українська Консервативна партія
12. Народний Рух України за єдність
13. Українська партія честі, боротьби
з корупцією та організованою злочинністю
14. «Блок ЮРІЯ КАРМАЗІНА»
15. Всеукраїнська партія «Нова Сила»
16. Партія «Відродження»
17. Виборчий блок політичних партій
«ЗА СОЮЗ»
18. Партія регіонів
19. Селянська партія України
20. «Громадянський блок ПОРА-ПРП»
21. Партія патріотичних сил України
22. «Виборчий блок «Євген Марчук — «Єдність»
23. Партія національно-економічного розвитку України
24. «Виборчий блок
«Держава — Трудовий Союз»
25. «Блок Безпартійних «Сонце»
26. Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
27. Соціалістична партія України
28. Соціально-Християнська Партія
29. Ліберальна партія України
30. Політична партія «Європейська столиця»
31. Партія Соціального Захисту
32. Блок Наталії Вітренко «Народна опозиція»
33. Політична партія «Третя Сила»
34. Партія Зелених України
35. «Блок Лазаренка»
36. «Блок Юлії Тимошенко»
37. Виборчий блок «Влада народу»
38. Блок «Патріоти України»
39. «Народний блок Литвина»
40. Виборчий блок:
«Блок Бориса Олійника та Михайла Сироти»
41. Політична партія «Вперед, Україно!»
42. Соціально-екологічна партія
«Союз. Чорнобиль. Україна.»
43. Партія Пенсіонерів України
44. «Опозиційний блок НЕ ТАК!»
45. Політична партія «Трудова Україна»
КОРИСНІ ТЕЛЕФОНИ
Якщо у вас виникнуть якісь питання з приводу реалізації свого виборчого права, ви можете передзвонити на «гарячі лінії» Комітету виборців України (8-800-502-88-00)
та громадської ініціативи «Знаю!»
(8-800-502-25-00).