У Верховній Раді оголошено перерву
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Етюди передвиборчої «шари»,
25.03.2006
Без купівлі голосів, на жаль, не обійшлися й ці вибори. Влада заявляє про демократичність і прозорість виборчого процесу, але при цьому бачимо і вседозволеність: агітатори від кандидатів, партій та блоків оббили пороги дорогоцінних виборців із ласими обіцянками, щедрими дарунками і навіть конвертами за пазухою.
Щоправда, розцінки хабарів і підкупів були аж не надто високі. Наприклад, дехто з кандидатів вважав, що всього за 15 гривень сучасний українець готовий навіть власного батька зректися. (Це виглядає так: виборцеві платять нібито за вступ до партії, а фактично — за голос 26 березня). Звичайно, є й щедріші екземпляри, які ще не встигли насолодитися демагогією в парламентських ложах і пропонують аж 70 гривень за майбутню підтримку. Хоча 40 гривень із цієї суми віддадуть вам лише «після перемоги».
Особливо ласа на так звану грошову шару, якою є участь не лише в голосуванні, а й в агітаційній кампанії, студентська громада. У кожній групі ВНЗ знаходилося принаймні з десяток бажаючих заробити таким чином на обід. Скажімо, за жертовне пропагандистське стояння на морозі можна було за годину отримати 5—12 гривень. Якщо вдавалося потрапити у грандіозну піар-масовку — ваш гаманець поповнювався аж на 20—35 гривень за годину.
Деякі спритники надавали перевагу квартирним походам (такса — 5-8 гривень за агітрозмову з господарями кожного помешкання). А ледачі — ті, що не бажали бити ноги — практикували агітацію по телефону. Було й таке, і оплачувалося. Як і масова розсилка СМС-повідомлень на мобільні телефони із закликом поділитися своїм голосом.
Згадайте й речі матеріальні, які роздавали-розсилали охочі вами покерувати: не лише листівки й брошури, а й пакети, календарі, різні сувеніри. Один із кандидатів у київські мери, звісно, мільйонер, вкладав у кульки цілі продуктові набори з олією, гречкою, шоколадом тощо. Так він «купував» мешканців свого округу, коли в попередні роки балотувався по «мажоритарці». Не відпускає звичка й нині.
А буде ж ще й спостереження за виборами, і на ньому теж можна заробити. Розцінки за роботу спостерігачами в різних політичних сил коливаються: від до 20 гривень до 100 доларів за добу. У багатьох умова — виїзд у «чужий» регіон. До речі, блоки, в яких можна нагріти руки на спостереженні, обирають претендентів «по блату».
Ось вам і вибори по-новому...
