Кримський авітаміноз

      Курортники, які влітку завітають до Криму, навряд чи зможуть вдосталь поповнити свій вітамінний запас — фруктового розмаїття нинішнього сезону на півострові не очікують. Звичайно ж, йдеться про дари місцевих садів, бо імпортні у курортний сезон з'являються на прилавках і так за будь-якої погоди. Приміром, найбільш «ходова» смакота — яблука. Адже вже кілька років поспіль майже половину з них на півострів привозять із Молдови, Польщі, Туреччини. Бо із колишніх 64 тисяч гектарів садів у Криму залишилося всього 15 тисяч, причому половина з них настільки старі, що потребують повного викорчовування, — розповіли «УМ» у підпорядкованій вітчизняній Академії аграрних наук Кримській дослідній станції садівництва. А з того, що плодоносить, фактично дві третини йде на переробку і пропонується споживачу вже у вигляді соків, пюре, повидла, джемів тощо. Це у найврожайніші роки. Нині ж консервні підприємства Бахчисарайського, Сімферопольського, Красногвардійського, Нижньогірського, Совєтського районів, де ще більш-менш збереглося промислове садівництво, можуть узагалі «поглинути» весь майбутній уцілілий після холодної зими врожай. Що ж тоді залишиться у натуральному вигляді?

Яблук поїмо, а на персики не сподіваймося

      Дещо і залишиться, намагається налаштувати мене на мажорний лад заступник директора дослідної станції садівництва з наукової роботи й одночасно завідувач лабораторією селекції та сортовивчення груші, кандидат сільськогосподарських наук Раїса Бабина:

      — Учені нашої станції проаналізували ступінь підмерзання плодових культур у понад 130 сільськогосподарських підприємствах різних форм власності всіх регіонів Криму включно із Севастополем. Аналіз показав, що, наприклад, яблуня, яка перебувала якраз у фазі глибокого спокою, постраждала найменше, в залежності від зони (найбільше ж у північно-східній) на 0-40%. Але на врожайності це загалом не позначиться. Єдина небезпека — підмерзання підбрунькової тканини, внаслідок чого вже під час цвітіння може статись осипання плодових бруньок. Груша постраждала суттєвіше, в окремих районах аж до 100%, хоча є господарства з ушкодженням на 20—30%. Багато що залежить від таких факторів, як стан самого дерева, сортова особливіть, навантаження врожаєм у попередні роки тощо. Зрештою, можна вважати, що без груші ми теж не залишимося. Що ж стосується кісточкових, зокрема абрикоса, сливи, то тут ситуація гірша — плодова брунька загинула на 80—100 відсотках черешні та на 40—80 відсотках аличі. Однак дещо з врожаю все ж таки вдасться отримати. Утім ситуація остаточно проясниться тільки після цвітіння. Бо біологічна особливість, скажімо, черешні така, що ушкоджена морозом її деревина не відновлюється і дерево поступове засихає. А от врожаю персиків цьогоріч не буде однозначно, бо майже повністю підмерзла не лише плодова брунька, а й 2—3-річна деревина. Тому квола рослина, як ніколи, потребує ретельного догляду, щоб максимально зберегти листя — запоруку врожаю вже наступного року. Ми рекомендуємо садівникам у повному обсязі проводити комплекс агротехнічних заходів із захисту, зрошення, оскільки, окрім усього, нинішня весна у Криму, за прогнозами метеорологів, очікується пізньою, ймовірно, із заморозками, а літо — спекотним.

Садок вишневий коло хати ягодами почастує

      Пані Раїса при цьому наголошує, що матеріал на експертизу (на її підставі оформляють документи про компенсацію збитків за рахунок держави в разі повного підмерзання плодових) надіслали лише господарства, у тому числі й фермерські. А отже, картина буде не повною. Бо ще є приватники, тобто присадибні, дачні ділянки. І хоча місцевий Мінагропром офіційно статистику щодо них не веде, на думку моєї співрозмовниці, на сьогоднішніх ринках у середньому понад 20% фруктів вирощені саме дрібними господарниками. А враховуючи те, що насадження на присадибних ділянках, своєрідних мікрозонах, як правило, захищені від холодних вітрів будинками, сараями, лісосмугами, то шанс поласувати їхніми плодами у кримчан і гостей півострова все ж залишається. За словами пані Раїси, наприклад, у 1999 році весняні заморозки майже повністю винищили весь врожай у промислових садах. А от у приватному секторі він частково зберігся.

      А взагалі, згадує науковець, аналогічні мільйонні збитки востаннє принесла холодна зима у 1985 році. Тоді температура на півострові опускалась до -28, а в деяких регіонах і до -32 градусів. Десятки тисяч гектарів садів і виноградників пропало (горбачовський указ про боротьбу з пиятикою до цього не має жодного відношення). У тому числі майже 300 гектарів яблунь дослідної станції закладки 1935 року, які до цього тішили науковців стабільно високою врожайністю. Отож місцеві аграрії повинні бути готові до періодичних погодних сюрпризів. А чи не призведуть ці дошкульні морозні «атаки» (кожних 2-3 роки у Криму трапляються ще й заморозки у квітні-травні) до відчаю і втрати у людей узагалі інтересу до садівництва?

      — Ні, — переконана Раїса Бабина. — Нещодавно у нас відбулася конференція за участю майже 180 спеціалістів — агрономів, директорів господарств. Після неї до нас почали активно приїжджати люди по консультації і посадковий матеріал. У них, попри все, є бажання закладати нові сади, причому конкурентоздатні, тобто інтенсивні, з крапельним зрошенням. Адже всі розуміють, що Крим — це зона садівництва. І курорт — гарантований ринок збуту продукції.

      У свою чергу Кримська дослідна станція садівництва готова забезпечити всіх бажаючих і новими сортами, і новими прищепами, і сучасними технологіями. Адже тут (до створення установи у 1913 році причетний всесвітньо відомий селекціонер Левко Симиренко) виведено близько 40 сортів яблуні, груші, полуниці, що прижились по всій Україні.