У Шевченка — «Кобзар», у Саніна — «Кобзарі»
Міжнародний прокат для українських кінопродюсерів — поняття винятково фантастичне. Оскільки сьогодні мінімальна присутність нашого кіно на екранах поза Україною — це, у кращому випадку, фестивальні покази, часто поза конкурсом або як презентація для преси. Неважко спрогнозувати, що найближчим часом ситуація тут навряд чи зміниться на краще, але прізвище українського першопрохідця, який на умовній стіні світового кінопрокату накреслить умовне «Дійшли!», вже відоме.