«Берегині» вибору

23.03.2006
«Берегині» вибору

Тепер за виборами наглядатиме ще більше охочих. (Фото з архіву УНІАН.)

      Вибори-2006 стануть для нової України іспитом на нову якість демократії. Наразі міжнародна спільнота схвально відгукується про підготовку до голосування. Влада справді зробила виборчий процес чеснішим і прозорішим. Зокрема, дозволила стежити за всенародним волевиявленням громадським організаціям, чого не було раніше. Але й ця виборча новела не обійшлася без перекосів. І не без політичних інтриг...

 

Журналіст міняє професію

      Донедавна закон не дозволяв громадським організаціям стежити за виборами. Тож тим структурам, які хотіли спостерігати за голосуванням, доводилося вдаватись до різноманітних хитрощів. Найбільша така структура — Комітет виборців України — заснувала газету «Точка зору», в якій головним показником була... кількість кореспондентів. Річ у тім, що закон дозволяв журналістам бути присутніми на дільницях «від і до». КВУ користувався цією перевагою «медійників», тож у день виборів в Україні працювало по кілька тисяч журналістів «Точки зору». Дехто жартував, що ця газета найбільша за штатом в Україні.

      Напередодні цьогорічних виборів громадські організації вийшли з «підпілля». Верховна Рада, скуштувавши вдосталь виборчого бруду в 2004 році, дозволила «третьому сектору» моніторити «великі перегони» не криючись. Мудрі голови, щоправда, одразу застерегли: давайте, мовляв, дозволимо спостерігати за виборами тільки тим, хто має відповідний пункт у своєму статуті. Інакше на вибори подалися б десятки тисяч громадських організацій, включно з Товариством мисливців та рибалок і Спілкою власників бультер'єрів. А там, дивись, на дільницях було б більше спостерігачів, аніж самих виборців. Відтак у законі про вибори з'явилися дві вимоги. По-перше, займатися спостереженням матимуть право ті організації, «до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу». По-друге, вони мають бути «зареєстровані... не менш як за два роки до дня виборів».

      Але без «дефекту виробництва» не обійшлося й цього разу. Кільком дивним організаціям таки вдалося протиснутись крізь сито Центрвиборчкому. Приміром, Товариству випускників Фізико-технічного інституту «Оплот» або жіночому об'єднанню «Солідарність». Важко збагнути, що єднає ці «контори» з виборами.

Від жінок до профспілок

      Загалом Центральна виборча комісія зареєструвала спостерігачами 16 організацій. Частина з них матиме можливість «пантрувати» за виборами по цілій Україні, інші — в окремому регіоні. Ареал спостереження залежить від того, в якому форматі працює організація — загальноукраїнському чи регіональному.

      Дозвіл спостерігати за всіма 225 округами отримали Комітет виборців України, Інститут виборчого права, Федерація профспілок України, «Берегиня України», «Нова генерація», Українська спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) та жіноче об'єднання «Солідарність».

      Ще дев'ять організацій наглядатимуть за виборчим процесом у регіонах: уже згадане Товариство випускників Фізико-технічного інституту «Оплот» — на Дніпропетровщині, Спілка ветеранів Афганістану Солом'янського району Києва — на столичній Солом'янці, Буковинський центр виборчих технологій — у Чернівецькій області, Рух «За чесні вибори» — на Одещині, Товариство угорської культури Закарпаття — в Ужгороді та області, «Виборці за чесні вибори» — на Запоріжжі, Асоціація молодих реформаторів — на Волині, а от Євпаторія удостоїться моніторингу одразу двох ГО: «Євпаторійці — за чесні вибори» та Комітету на підтримку Конституції.

      Таким чином, профільних організацій — тих, у назві яких є корінь «вибір», — назбиралося лише шість. Інші десять, судячи з усього, ставлять собі за головну мету інші, «невиборчі», завдання.

      Звичайно, в їхніх статутах віддавна міг стояти пункт про можливість спостерігати за виборами. Але й це, як виявилось, не обов'язково. Достатньо, щоб у документах було положення про «участь у виборах відповідно до чинного законодавства». Такі пункти в статутах організацій з'явилися ще тоді, коли ГО мали право висувати кандидатів у депутати. Нині ж широке положення «про участь у виборах» може слугувати й для того, щоб моніторити «перегони».

      Непрофільні організації мають ще кілька способів отримати дозвіл на спостереження за виборами. Приміром, речник КВУ Олександр Черненко не виключає, що «були організації, які швидко прореагували на нове виборче законодавство, внесли зміни до своїх статутів (про можливість спостерігати за виборами. — Авт.), і ЦВК не мала формальних підстав для того, щоб відмовити їм у реєстрації». Є дані, що кілька організацій такою хитрістю охоче скористалися.

Є така «партія»

      Стає ще цікавіше, коли починаєш знайомитися з діяльністю цих організацій і дивишся на їхніх керманичів. Виявилося, що з семи організацій, зареєстрованих для спостереження по всій Україні, аж п'ять мають партійні обличчя. Дивно виходить: «великі перегони» буде моніторити той, хто сам братиме в них участь. Самокритичності від таких суб'єктів, певне, не діждешся...

      «Берегиню України», скажімо, очолює Людмила Кириченко. Це народна депутатка з Партії регіонів, яка балотується в парламент за списком «регіоналів» під 46-м номером. Її організація давно співпрацює з Віктором Януковичем. «Берегині» підтримували його як кандидата у президенти, а свого часу головним політичним завданням називали «тісну співпрацю з Партією регіонів». «Ми підкреслюємо, — відгукувалася «Берегиня», — що мета і завдання цієї партії зрозумілі й близькі кожній жінці, її родині, її оточенню». Окрім бізнесвумен Кириченко, до списку ПР увійшло ще двоє «берегинь». У них, щоправда, непрохідні місця.

      Окрім «Берегині України», в арсеналі Партії регіонів ще є «Нова генерація». Це структура Юрія Мірошниченка, який балотується до ВР під 124-м номером у списку «регіоналів». На минулих виборах «НГ» запам'яталася тим, що активно підтримувала Януковича.

      Українську спілку ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) очолює Сергій Червонописький. Він — п'ятий у виборчому списку Соціалістичної партії. Колись Червонописький очолював Українську партію справедливості — Союз ветеранів, інвалідів, чорнобильців, афганців (СВІЧА). Минулого року ця структура влилася в лави Соцпартії.

      Президентом Інституту виборчого права є нардеп-«нашоукраїнець» Юрій Ключковський (16-й у списку «НУ»). Директор цього інституту Наталія Богашева теж балотується у Верховну Раду за реєстром «Нашої України» (№76).

      Всеукраїнське жіноче об'єднання «Солідарність» очолює Валентина Гошовська. На президентських виборах вона, будучи заступником міністра оборони Марчука, підтримувала, звісно ж, Віктора Януковича. Цього року Гошовська балотується до Верховної Ради за списком Блоку «Євген Марчук — «Єдність» (третє місце).

      Щодо Комітету виборців та Федерації профспілок, то вони подібної партійної прив'язки не мають. Хоча складові ФПУ мають різні симпатії. Федерація працівників вугільної промисловості, скажімо, підтримує Партію регіонів.

      «Партійні» громадські організації є й серед тих, які спостерігатимуть за виборами в окремо взятій місцині. Буковинський центр виборчих технологій, скажімо, очолює кандидат у Чернівецьку міськраду від Українського народного блоку Костенка—Плюща Ігор Бабюк. Товариством угорської культури Закарпаття керує Микола (Міклош) Ковач, який очолює список Партії угорців на виборах до Закарпатської облради.

Так зав'яже, як лідер скаже?

      Найбільша пересторога полягає в тому, що деякі організації можуть бути використані в інтересах певної політичної сили. Заманеться, скажімо, комусь назвати вибори сфальшованими. Треба? Без проблем! «Придворна» громадська організація в статусі офіційного спостерігача видає заяву, звинувачує владу тощо. Можна й на дільницях не напружуватися — достатньо набрати текст на друкарській машинці і зачитати його перед камерами на прес-конференції.

      Деякі політики, які стоять за переліченими організаціями, вже зараз беруться критикувати «свято демократії». Головна «берегиня» з Партії регіонів Людмила Кириченко, приміром, на недавній зустрічі з виборцями сказала, що «найближчі вибори будуть не просто важкими, а надзвичайно складними, бо готується масова фальсифікація і маніпулювання свідомістю простих українців».

      Постає слушне запитання: чи не дискредитують цьогорічні вибори саму ідею того, щоб за ними спостерігали громадські організації? Наталії Богашевій, яка є директором Інституту виборчого права, а також кандидатом у нардепи від «Нашої України», на це запитання складно відповісти. «Я не знаю, як діють інші організації, — коментує вона. — Комітет виборців давно працює в Україні, і працює широко. Власне, на прохання таких організацій, як КВУ та наш інститут, і запроваджувалися норми, які дозволили громадським організаціям стежити за виборами. Про інших мені говорити важко. Хоча є дані, що деякі організації лише за два місяці до початку виборів вписали у свої статути певні норми, щоб отримати статус офіційних спостерігачів».

      Щодо Інституту виборчого права, то Наталія Богашева каже, що він стоятиме осторонь політики. «Ми не перший рік працюємо в Україні, — каже вона. — ІВП брав участь у розробці виборчого законодавства, ми проводимо семінари, займаємося підготовкою спостерігачів і членів комісій. Тому я можу запевнити, що робота інституту ніяк не залежить від політичних уподобань, зокрема моїх. Люди, яких ми консультували, отримували від нас інформацію з виборчих питань, а не з політичних». Такими роз'ясненнями та пам'ятками для виборців «користувалася і команда Литвина, і комуністи, і КВУ».

      Для того, щоб уникнути використання громадських організацій у політичних цілях, Комітет виборців України пропонує їм оприлюднити методологію, за якою вони вестимуть спостереження під час всенародного волевиявлення. «Нехай би вони задекларували, скільки виставляють спостерігачів, у яких регіонах працюватимуть спостерігачі, який у них досвід, — говорить речник КВУ Олександр Черненко. — Адже мусить бути довіра до оцінок, які видасть громадська організація. А якщо ці спостерігачі взагалі не прийдуть на дільниці, а потім з'явиться лідер і скаже, що зафіксовано мільйон порушень, то, звичайно, довіри до таких організацій не буде».

 

А ТИМ ЧАСОМ...

      Комітету виборців України не вдалося зареєструвати своїх спостерігачів у деяких регіонах. У багатьох випадках в окружних виборчих комісіях не вистачало бланків посвідчень для спостерігачів від громадських організацій, хоча ЦВК, за повідомленням КВУ, виготовила таких бланків вдосталь. Деякі комісії виписували спостерігачам посвідчення на бланках спостерігачів від політичних партій. Це може стати приводом для недопущення на дільниці.

      Окремі невмотивовані відмови КВУ пояснює політичними мотивами. Зокрема, 39-й окружком (Донеччина) відмовив у реєстрації спостерігачам через те, що Комітет виборців не надав подання в електронному вигляді, хоча закон не вимагає подібної процедури. А, скажімо, 38-ма ОВК одним із мотивів відмови у реєстрації назвала те, що заяви спостерігачів були написані не власноручно, а надруковані на комп'ютері, хоча закон також цього не регламентує.

      Тим часом 20 березня минув останній день прийому подань про реєстрацію офіційних спостерігачів від громадських організацій окружними комісіями. У тих випадках, коли представників Комітету виборців не вдасться зареєструвати як офіційних спостерігачів, вони знову працюватимуть як журналісти газети «Точка зору», повідомляє інтернет-сайт КВУ.

 

ДОВІДКА «УМ»

      На парламентських виборах буде три типи офіційних спостерігачів: від партій і блоків; від іноземних держав та міжнародних організацій; від громадських організацій.

      «Найкрутішими» за кількістю повноважень та можливостей є спостерігачі від партій — за ними закріплюється статус «самостійного суб'єкта виборчого процесу». Найбільш шанованими, за статусом, мабуть, є спостерігачі з-за кордону. Станом на 21 березня їх було зареєстровано 3518. З-поміж міжнародних організацій зареєстровано Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, Міжнародний республіканський Інститут, Світовий конгрес українців, Міжрегіональний фонд сприяння громадському контролю за справедливими виборами «Наблюдатель», Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Українсько-польський форум, Раду Міжпарламентської асамблеї держав-учасниць Співдружності незалежних держав тощо.

      Що стосується кожного спостерігача від громадських організацій, то він має право «спостерігати з будь-якої відстані за діями членів комісії... не заважаючи членам комісії фізично», «бути присутнім при видачі виборчих бюлетенів членам дільничної виборчої  комісії, у тому числі для організації голосування виборців за місцем перебування», «бути присутнім... на засіданнях дільничних та окружної виборчих комісій, ...в тому числі під час підрахунку голосів, ...встановлення підсумків голосування», «отримати копії протоколів... про підрахунок голосів та встановлення результатів голосування».

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>