Радикально новий підхід до розв'язання енергетичної проблеми пропонують Громадянський блок «Пора»-ПРП та правляча партія Польщі «Право і справедливість». Українська та урядова польська партії виступили з ініціативою створити євро-український газотранспортний консорціум, який, за словами голови політради блоку «Пора»-ПРП Владислава Каськіва, є «принципово новим, революційним підходом до розв'язання і українських, і європейських енергетичних проблем». Суть проекту полягає в об'єднанні європейських та українських газотранспортних шляхів у єдину систему.
«Євро-український газотранспортний консорціум — спільна українсько-польська ініціатива, що дозволить Україні гарантувати власну незалежність від російських енергоносіїв і забезпечити енергетичну безпеку в Європі, — відзначає Владислав Каськів. — І при такому підході Україна не може приймати висунуті Росією умови». Нагадаємо, що раніше громадянський блок ПОРА-ПРП вимагав денонсувати «газову угоду», підписану в Москві 4 січня 2006 року.
У свою чергу заступник міністра економіки, депутат Сейму Польщі від партії «Право і справедливість» Павел Понциліуш повідомив, що його країна зацікавлена у створенні спільного консорціуму. Він уточнив, що ці плани Польща пов'язує з енергоносіями з басейну Каспійського моря, які постачатимуться з території Казахстану і Туркменістану. «Вплив Росії на транзит з цього регіону — проблема, яку нам ще слід розв'язати», — зазначив заступник міністра. Як нагадав у зв'язку з цим пан Каськів, газ є товаром лише тоді, коли є можливість доставити його споживачам. «Ідеться про те, — наголосив він, — щоб рівноправними учасниками цього процесу стали Україна і Польща. Суть нашої ініціативи — замкнути це коло».
Міжпартійна ініціатива, як зазначає Каськів, передбачає створення принципово нового міжнародного проекту із забезпечення енергетичної безпеки Європи і України. Потреба в такому підході загострилася внаслідок «газової війни» між Росією і Україною. Влад Каськів говорить: «У нас рекламують усілякі малопродуктивні проекти. В них є багато чого, окрім можливості європейської інтеграції України. А пояснюється це тим, що суть тих проектів полягає в намірі захистити власні шкурні інтереси». Відповідаючи на запитання журналістів, Каськів уточнює: «Упродовж останніх чотирьох місяців, поки тривало обговорення політичної формули входження до Європейського Союзу, про місце України в його енергетичній стратегії не йшлося. Для мене це — свідчення того, що є перерозподіл приватних і державних інтересів у цій сфері української економіки».
Водночас є кілька перешкод втіленню проекту від «Пора»-ПРП та «ПіС». По-перше, Україні необхідно ухвалити політичне рішення про відмову від реверсу нафтопроводу «Одеса—Броди—Гданськ». «Варшава має бути впевненою, що нафта йтиме з Одеси до Польщі, а не в іншому напрямку», — підкреслює Понциліуш.
Ще одна проблема криється в тій ролі, яку відіграє компанія «Росукренерго» в системі енергетичного забезпечення України. Владислав Каськів вважає, що перспектива створення євроукраїнського ГТК та загалом енергетичного співробітництва між Україною і ЄС залежить від ревізії українсько-російських домовленостей у царині енергетики. Заступник міністра економіки Польщі висловив думку, що січневу українсько-російську угоду було укладено завдяки шантажу. А поки не розтануть усі сумніви у прозорості цієї угоди, Варшаві важко буде переконати Євросоюз у необхідності співпраці в енергетичній царині.
На запитання журналістів про те, коли конкретно можливе створення консорціуму, голова політради блоку «Пора»-ПРП Владислав Каськів відповів: після того як буде сформовано більшість у новій Верховній Раді.