У програми київської «Нашої України» — 170 тисяч авторів

      Вибори до Київради — ще запекліші, ніж парламентські. Досить уже того, що в них бере участь майже шість десятків партій та блоків — значно більше, ніж балотується до ВР. А для того, щоб достукатися до вибагливого столичного виборця, не досить розмахувати партійними прапорами на перехрестях — потрібно запропонувати чітку програму дій. На позавчорашній прес-конференції в агентстві «Інтерфакс» лідери київського списку «Нашої України» презентували проекти першочергових рішень нової Київради й узяли на себе зобов'язання не тільки подати їх на розгляд столичного «парламенту», а й добитися безумовного прийняття.

      В'ячеслав Брюховецький, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» й перший номер міського списку «НУ», зазначив, що всі проекти розроблені на основі загальноміської громадської експертизи, причому опитано безпрецедентну кількість городян — понад 170 тисяч.

      «Наша Україна» виділила три стратегічних напрями змін у Києві. Насамперед, це посилення ролі киян у виробленні рішень міської влади та контролі за їхнім виконанням. По-друге — вирішення ключових соціально-економічних проблем, які турбують усіх мешканців міста. Крім того, підтримка соціально вразливих груп — молоді, пенсіонерів та людей з обмеженими фізичними можливостями.

      Натомість для чиновників передбачено негайне покарання, якщо ті вчасно не зреагують на звернення громадян. За проектом ще одного рішення, всі розпорядження міської адміністрації щодо забудови та приватизації муніципальної власності мають проходити громадську експертизу. Наступний документ передбачає часткове фінансування Київрадою соціально важливих iнiцiатив, якщо ті не ставлять за мету комерційну вигоду.

      «Без прийняття цих концептуальних рішень, які зроблять владу в Києві прозорішою, неможливо вирішити конкретні проблеми благоустрою та розвитку міста і підвищення добробуту його мешканців, — підкреслив Брюховецький. — Тобто транспортні пробки не розсмокчуться і гаряча вода не потече по трубах, доки кияни не впливатимуть реально на міську владу, а чиновники не відчують відповідальностi за свою роботу».

      До слова, сам ректор «Могилянки» уже багато років лобіював спорудження у Києві студмістечка. Брюховецького підтримали не тільки його однопартійці, а й Президент і міська влада. Тож не випадково він планує особливу увагу приділити проблемам освіти і студентського добробуту. Тут для «Брюха» (таке приязне прізвисько присвоїли йому студенти) відкривається широке поле діяльності. За результатами опитування з теми «Освіта», в яких взяли участь понад 24 000 киян, 40% респондентів оцінюють якість освіти в столиці на тверду «трійку».

      «Працюючи над програмою, ми ставили за мету поліпшити життя конкретного киянина, — сказала Ольга Богомолець. — Зокрема, я б відзначила проекти рішень «Про паспорт здоров'я киянина» та «Про адаптацію міської інфраструктури до потреб громадян з обмеженими фізичними можливостями».

      Як свідчать результати опитування, у якому взяли участь понад 32 тисячі осіб, кияни вважають, що рівень якості медичних послуг у місті вищий за середній, проте недостатній для столиці країни. Ольга Богомолець, яка свого часу навчалася і практикувала як лікар за кордоном, відзначає, що система охорони здоров'я в столиці потребує докорінних змін. Ідеться не лише про матеріальне забезпечення галузі, підготовку кваліфікованих кадрів. Головне — прищепити киянам культуру здорового способу життя. Саме тому на Заході стільки уваги приділяють профілактиці.

      Начальник столичного міліцейського главку Віталій Ярема займатиметься, зокрема, боротьбою з бюрократизмом і корупцією у владі. За його словами, сьогодні ніхто — ні міська адміністрація, ні депутати — не може оцінити, як працює зі скаргами громадян, наприклад, ЖЕС, РУВС, будь-яка інша державна структура. Ці відомості мають оприлюднюватися й ставати приводом для вжиття відповідних заходів, аж до звільнення чиновника. Проект такого рішення Київради столична «Наша Україна» вже підготувала.

      Під завісу презентації головний столичний міліціонер зробив досить цікаву заяву: виявляється, перш ніж дати згоду балотуватися до Київради у першій п'ятірці «НУ», Віталій Ярема перевірив весь список на предмет присутності у ньому людей, які мали будь-які конфлікти з законом. Після цього чотири прізвища зі списку зникли назавжди. До Київради мають іти люди, нічим не заплямовані. Втім більшість політичних сил такими «дрібницями» явно не переймається...

Василь ДРОБОТ.