Щоб оцінити масштаб досягнень опозиції 19 березня, треба знати, як білоруська влада намагалися задушити в зародку мінський Майдан. Основна «зачистка» почалася за день до виборів. Затримання активістів відбувалися методично і підступно — використовувалися такі прийоми, як зйомка квартир сусідів, підбирання ключів до опозиційних офісів тощо. У Білоруському педагогічному університеті репресовані студенти бачили в кадебістів блокноти академії ФСБ Росії. Одним словом, «зачищали» незгодних із режимом за всіма чекістськими правилами, іноді з автоматами та в масках. КДБ Білорусі влаштувало погроми за адресами основних молодіжних та інших опозиційних організацій, їхнiх лідерів і активних членів. Вилучали комп'ютери, печатки, документи, друковані матеріали тощо. Паралельно відбувалася облава на тих активістів, які під час обшуків необачно заходили в «накриті» приміщення.
Таким чином за гратами опинилися і чекають вироків суду мої друзі та знайомі із керівництва й активу «Молодого фронту» (за сфальсифікованим кримінальним обвинуваченням), «Об'єднання білоруських студентів» (ЗБС), «Зубра», «Вільної молоді», оргкомітету партії «Білоруська християнська демократія», «Білоруської партії свободи» тощо. Арешти контактних осіб у регіонах автоматично паралізовували той чи інший осередок відповідної опозиційної організації. Через брак координації багато охочих не змогли приїхати до Мінська. На столичних залізничному й автовокзалах чатували перевдягнені агенти з раціями, перевіряли документи, затримували потрібні обличчя... За день перед виборами активістам «Студентського братства» довелося піти в справжнє «підпілля»: поміняти кілька адрес, телефонів та вжити інших заходів безпеки, аби уникнути арештів і все ж таки прийти на мінський Майдан. Нашому «підкріпленню», що приїхало з Києва вже на саму акцію, довелося пробиратися через Росію, де на кордоні з Білоруссю також висаджували на додаткову перевірку усіх громадян України, а російський митник обікрав одного з «братчиків»...
Кожен білорус, який прийшов на акцію 19 березня, свідомо чи підсвідомо очікував обіцяних провокацій. Адже «гебістську» СМСку з погрозами кровопролиття і закликом не виходити на вулиці отримав кожен користувач білоруської мобільної мережі Velcom. Якою ж була радість, коли замість провокацій на Жовтневій площі у Мінську кожного учасника акції чекала небачена кількість однодумців — тих, хто також не побоявся і прийшов! Намагання режиму залякати громадян масовими арештами, загрозами терактів, 25-річним ув'язненням або смертною карою за акцію проти фальсифікації виборів зазнали фіаско. На вулиці Мінська вийшли десятки тисяч людей. Мінський Майдан відбувся, бо акція виявилася безпрецедентною за кількістю учасників, своїм мирним характером, енергетикою свободи та братерства. Вперше за багато років білоруси провели велику успішну демонстрацію без почуття страху і без арештів. Вперше за останній час вони не боялися масово використовувати будь-які прапори (нагадаємо, що 12 березня на останній великій зустрічі з Мілінкевичем ті єдині українські та білоруські прапори, які майоріли над зібранням, були на «імпортованих» «Студентським братством» держаках, втім, більшість із них була вилучена при арештів українців). Уперше 19 березня опозиції вдалося залучити на свою сторону звичайних мінчан. Навіть лідери опозиції, здавалося, не очікували такої кількості людей, такого народного виступу за свободу. Як і за київського Майдану, автомобілісти сигналили на знак солідарності з демонстрантами, а на площі Перемоги самі водії перекрили рух по головному проспекту міста (просп. Незалежності), аби пропустити багатотисячну колону до пам'ятника Перемоги.
Водночас хлопці й дівчата з «Молодого фронту» «Об'єднання білоруських студентів», «Вільної молоді», «Зубра» та «Студентського братства» хотіли розбивати наметове містечко або стояти цілу ніч на морозі, залишаючись на мінському Майдані до переможного кінця. Але для такого революційного розвитку подій керівництво штабу опозиції не мало не лише належної звукопідсилювальної апаратури для мітингу, наметів чи теплих речей, але й можливості організувати бодай доставку гарячого чаю. Тому після покладання квітів до вічного вогню Олександр Мілінкевич вже захриплим від мітингу голосом закликав продовжувати акцію увечері в понеділок, 20 березня. Люди не хотіли розходитися і якийсь час далі після півночі залишалися на площі Перемоги...
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
