Міністерство економіки прогнозує обмеження конкуренції й перевитрату державних коштів у сфері держзакупівель внаслідок прийняття Верховною Радою змін до Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». З такою заявою виступила позавчора директор департаменту координації держзакупівель Мінекономіки Світлана Нєжнова. З її слів, відповідно до змін у законі, учасникам тендеру на держзакупівлі необхідно надати тендерне забезпечення й забезпечення виконання договору про держзакупівлі. На думку Нєжнової, це призведе до обмеження конкуренції. Пані Нєжнова пояснює це тим, що при закупівлі товарів з незначною вартістю можлива масова відмова від участі в торгах, оскільки тендерне забезпечення вилучає з обороту учасників фінансові ресурси. Обов'язкове тендерне забезпечення обмежує можливість участі в торгах новостворених компаній, зазначила керівник департаменту.На думку пані Нєжнової, учасники торгів будуть включати ці витрати в ціну своєї тендерної пропозиції, що призведе до перевитрати державних коштів.
Боротьба навколо системи держзакупівель триває давно. З-поміж іншого, про неефективність роботи Мінекономіки в цій сфері на початку березня заявила Рахункова палата. У свою чергу, прийняття змін до згаданого закону всіляко лобіювала Тендерна палата. На думку її віце-президента Дениса Красникова, запровадження цих змін приведе до руйнування корупційних схем і припинення практики проведення фіктивних торгів. Згідно з новими положеннями Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», функції уповноваженого органу з питань координації державних закупівель передаються Антимонопольному комітету України. Донедавна ці функції виконувало Мінекономіки. За інформацією Тендерної палати, працівники міністерства при цьому перевищували свої службові повноваження, у зв'язку з чим органи прокуратури порушили проти його працівників кілька кримінальних справ.
Водночас у експертів Світового банку зміни до згаданого закону не викликають захвату. Застосування цих змін не відповідає звичній комерційній практиці. Саме запровадження прихованих і явних додаткових внутрішніх преференцій може негативно вплинути на обговорення питання щодо вступу України до СОТ, вважають аналітики СБ. Вони, зокрема, зазначають, що новим законом наділено не властивими їм повноваженнями Верховну Раду, Антимонопольний комітет і Рахункову палату. У повідомленні СБ наголошується, що надання приватній, неурядовій організації (Тендерній палаті України) повноважень ухвалювати обов'язкові для виконання рішення у сфері державних закупівель не узгоджується з міжнародною практикою.