«Дідівщина» йде в минуле

      Проблеми з дисципліною та алкоголізм усе ще залишаються відчутними для українського війська. А раз так, то недалеко й до криміналу та самогубств серед військових. Аналізуючи стан військової дисципліни і правопорядку в Збройних силах, а також заходи щодо профілактики правопорушень серед військовослужбовців, начальник Військової служби правопорядку в ЗСУ, генерал-майор Сергій Глєбов оприлюднив досить цікаві дані, і слід визнати, що ледь не вперше військові говорять про це відкрито.

      Судіть самі, за словами генерала, у минулому році в армії загинуло більше сотні солдатів i офіцерів. I йдеться не про тих, хто забезпечує мир i стабільність у місіях ООН у «гарячих точках» планети. Тільки офіцерів загинуло 41. Причини? Як правило, більшість нещасних випадків сталася через особисту необережність, вживання спиртних напоїв та порушення елементарних заходів безпеки в позаслужбовий час та в побуті. А от під час виконання службових обов'язків торік загинуло лише 37 військовослужбовців. Дев'ятеро з них покінчили життя самогубством.  Натомість кількість військових, які загинули поза умовами виконання обов'язків військової служби, — майже вдвічі більша. Гинуть захисники Вітчизни й у автокатастрофах – таких втрат зазнали 27 військових родин.

      «У порівнянні з цивільним життям служба в армії набагато безпечніша», — каже при цьому генерал Глєбов i визнає, що головною причиною іноді недолугої смертності є відсутність впливу командування на підлеглих у позаслужбовий час.

      Досить високими залишаються i показники армійської злочинності. У 2005 році військовослужбовці Збройних сил України скоїли 847 злочинів. Згідно з обліковими даними Генпрокуратури, майже п'ятдесят на п'ятдесят iз них є як військовими, так i загальнокримінальними. I хоча Сергій Глєбов i зазначає, що за останні шість років спостерігається тенденція до зменшення кількості правопорушень за кордонами КПП ( бо в 2000 році військові скоїли ледь не вдвічі більше злочинів), але  ж статистика демонструє, що за останні три роки кримінальні армійські показники суттєво не зменшилися. Хіба що злочинів зареєстровано на якусь сотню-півтори менше. Зрозуміло, що це не результат.

      Натомість у вiйськовому вiдомствi пояснюють такий сплеск злочинності в 2003—2004 роках прискореним реформуванням армії, яке сприяло певному зниженню рівня дисципліни.  Та й то це явище нібито було тимчасовим. I якщо серед вчинків офіцерів із заплямованими мундирами переважає розкрадання військового майна, то серед солдатів строкової служби — усе та ж «дідівщина».  Лише у 2005 році за фактами нестатутних відносин було порушено 125 кримінальних справ. Усі за статею 406 Кримінального кодексу, яку армійський сленг називає «дідівською».  Кожний подібний випадок у військовій частині ретельно розслідують щодо виявлення системи знущань та принижень і кожному факту дають правову оцінку, каже генерал Глєбов, але ж загальновідомо, що зовсім не кожен такий випадок потрапляє в поле зору військової прокуратури. Проблему всіма силами намагаються приховати i не виносити сміття з дому.

      Цікаво, що вирішення існуючих проблем у Збройних силах збираються покласти на плечі простих психологів без військових погонів. Інший генерал-майор, начальник Головного управління з гуманітарних питань та соціального захисту ЗСУ Олександр Копаниця переконаний, що якщо у військовому колективі присутній професійний i досвідчений психолог — можна очікувати на позитивний результат. Адже практика залучення таких психологів в армії вже почала себе виправдовувати. Генерал Компаниця стверджує, що до кінця року посади у закладах культури військових частин займатимуть не майори та підполковники, а цивільний персонал.