Поки відкладається кіно, режисери пишуть книжки

      Перший день зйомок нової картини в усьому світі починається за єдиним, затвердженим багато десятиліть тому, сценарієм: розбивається на друзки тарілка, оплески, команда «Мотор!»... Але потім доля фільму складається по-різному. Хоча, в принципі, переважна більшість все одно в якісь адекватні строки доходить до глядача. Режисерові Михайлу Іллєнку та його картині «Толока» тут «пощастило» бути винятком із правил. Почавши знімати фільм у 2003-му на студії імені Довженка, вже за кілька місяців він зневірився в тому, що тут можна зробити цю картину, і написав листа в Міністерство культури з проханням зупинити знімальний процес на студії та перевести виробництво картини до іншої кінофабрики. У Мінкульті не заперечували: «Забирайте». Іллєнко забрав. А нещодавно презентував свою книгу «Кіно. Шпори для абітурієнта», останньою главою якої була ... інтерпретація «Толоки». «Кожен режисер готується до зйомок так, як йому до душі, — не без надії пише-пояснює Іллєнко. — Я переказую своє кіно — люблю розповідати. Ця книжка — підготовка до зйомок». Нагадаємо, що Юрій Іллєнко — брат Михайла Іллєнка — раніше написав і видав книжку «Парадигма кіно».

      Привітати колегу з виходом поки що книжки прийшли режисери Юрій Іллєнко, Борис Савченко, Олександр Коваль, драматург Богдан Жолдак, кінознавці Лариса Брюховецька, Ірина Зубавіна, колишній заступник міністра культури Ганна Чміль... Кожен із них відзначав унікальність моменту, адже книги з мистецтва за останні п'ятнадцять років залишаються справжньою сенсацією, і унікальність власне «Шпор для абітурієнта». «Іллєнко створив найкращий підручник на землі, — сказав Богдан Жолдак. — Не вдаючись до нормативних, дидактичних формул, як то: постав ноги на ширину плечей і починай знімати». Кожен, хто виходив до мікрофона, розповідав про те, що книга читається на одному подиху («Я її «проковтнув» за день, — розповів рецензент, відомий режисер-документаліст Олександр Коваль. — Дав її ввечері Дзюбі — Дзюба «проковтнув» до ранку»). Але компліментами на адресу Іллєнка ця подія не обмежилася: традиційна для всіх кіношних зібрань критика Мінкульту на презентації «Шпор для абітурієнта» прозвучала особливо боляче. Пригадалися минулорічні «кіношні» 30 мільйонів, які Мінкультури так і не змогло освоїти. Емоційний Коваль навіть імена винуватців назвав — Жанна і Галя — прізвища яких дуже просто вирахувати, зайшовши на сайт Мінкультури. Мовляв, сидять там, нічого не роблять! Ситуація набула особливої пікантності, коли на презентацію раптом — через годину після початку! — завітав міністр культури Ігор Ліховий. Усе, про що він, мабуть, здогадувався, йому довелося вислухати від кіномитців особисто. Останні у висловах не церемонилися і без особливих увертюр переходили до прокурорського тону. «Міністр не може дотягнутися до державної казни, і фінансування надійшло лише в липні», — тримав удар Ліховий. Після чого видав таку цифру, від якої присутні впали в легкий ступор. Ішлося про 41 картину, які начебто були зняті минулого року... Ця статистика вивела з себе чи не найспокійнішу учасницю презентації — кінознавця Ларису Брюховецьку. Вона попросила назвати ці картини і сказала, що сама може пригадати лише чотири назви ігрових фільмів, які з'явилися у 2005-му. Міністр разом з Ярославом Голінським, начальником департаменту кіно, ледь не півгодини розповідали про ситуацію з фінансуванням, а їхню полум'яну промову присутні дуже «чемно» переривали оплесками. Щодо «Толоки», то тут прозвучали наступні пояснення: режисерський період не був закінчений, тож Мінкульт грошей на фільм не виділяє. «Неправда», — обурливо спростовував Михайло Іллєнко Голінського... Але небувалий накал пристрастей, на жаль, у якісь конкретні рішення так і не трансформувався.

      Отже, поки що маємо лише книгу «Кіно. Шпори для абітурієнта» і сценарій, якому вже більше десяти років. Спочатку бюджет півторагодинної «Толоки», відправною точкою якої став вірш Шевченка, складав 8 мільйонів гривень, зараз його вартість — близько тридцяти мільйонів, а через два роки, коли Мінкульт, можливо, «дозріє» до позитивного рішення, кошторис збільшиться удвічі.

      Але Іллєнко надії не втрачає. На презентації він роздавав і «Запрошення на толоку», тридцять п'ятий розділ «Шпор...», який він писав уже після завершення книги. Цю брошуру режисер анонсував також як перепустку на майбутні зйомки. «Кожен, хто отримав «Запрошення...», гарантовано візьме участь у зйомках», — запевняв Іллєнко. Ну що ж, ми готові. Кажіть, коли і куди приходити. Хоча не знаю, чи всі доживуть до того щасливого дня. Відомо, що між написанням сценарію і прем'єрою фільму Іллєнка «Фучжоу» минуло не багато й не мало — двадцять років.