Як свідчать результати опитувань, проведених соціологічною службою УНІАН, майже 35 відсотків киян вірять у прогнози синоптиків. Ще 47 відсотків вірять, але не завжди. Водночас лише 8,9 відсотка мешканців столиці вірять у прогнози економістів, а прогнозам політологів довіряють тільки 6,2 відсотка. І хоча справді іноді трапляється так, що цілий день тягаєте з собою парасолю, а з неба — ні краплі, погодьтеся, перестороги метеорологів вас не раз виручали. Це ми до того, що сьогодні є чудовий привід подякувати служителям «небесної канцелярії». Адже цьогоріч уперше, згідно з указом Президента України, відзначається День гідрометеоролога.
Цікаво, що погоду в нашому домі «роблять» усього 5 тисяч чоловік. При цьому спостереження не припиняються ні на свята, ні на вихідні. За словами директора Центральної геофізичної обсерваторії Олександра Косовця, на багатьох метеостанціях і гідрологічних постах вони тривають уже понад сто років, а в деяких випадках не припинялися навіть у роки війни. Саме завдяки метеорологам та їх багаторічній систематичній праці ми сьогодні знаємо, яка погода була в цей день століття тому, який липень був найспекотнiшим, а січень — найхолоднішим.
Більше того, значення гідрометеорології, окрім банального для кожного з нас, — тепліше вдягатися чи ні, значно більше. Адже, окрім щоденних прогнозів погоди, які передаються кілька разів на день, існують ще й прогнози гідрологічних явищ і процесів, прогнози урожайності сільськогосподарських культур, а відомості про гідрологічний режим річок вкрай необхідні при будівництві, приміром, дамб і мостів, визначенні територій затоплення тощо.