У пік лютневих морозів по харківському телебаченню показали просто неймовірний сюжет. На подвір'я в плавках босоніж виходить мужній чоловік, занурюється майже по плечі у величезну кучугуру снігу і дає зрозуміти журналістам, що вже готовий відповісти на всі їхні запитання. Націлені в його бік мікрофони ідеально вловили спокійний тембр голосу, а не очікуване клацання зубів, і довгий філософський трактат на тему єднання людини з природою.
Після такого кадру чомусь здалося, що цей умиротворений характерник серцем уже десь над нами і йому, досконалому, немає ніякого діла до енерговитратної мімікрії навколишнього світу. Але дарма. Як з'ясувалося пізніше, нетутешня личина буддiйського монаха ідеально приховує душу справжнього бунтаря. І, до речі, ніскільки не завадила йому об'їздити всю Україну, написати близько трьохсот пісень, вибороти титул лауреата кількох республіканських конкурсiв бардів, організувати персональні виставки живопису та батику. А ще Ігор Березюк як професійний біолог тривалий час досліджував морські глибини, борознив матросом водну далечінь і понад усе цінує власну свободу. Або точніше — право на повну самореалізацію через пізнання світу й себе самого.