ЦИТАТИ ТИЖНЯ

Юрій Єхануров, Прем'єр-міністр України

— про те, за кого голосувати слід на місцевих виборах:

      — Вибирайте людей, які розбираються в каналізації, а потім — у політиці.

(УНІАН)

Володимир Литвин, Голова Верховної Ради

— про чутки щодо створення в парламенті коаліції з Партії регiонів, БЮТ і Блоку Литвина:

      — Я ні з ким не збираюся об'єднуватися. Я ні для кого не підніматиму снаряди і не витягуватиму каштани з вогню. Я буду дивитися, з ким можна співпрацювати на принциповій позиції, а не тільки з принципу розподілу посад.

(Прес-служба Народної партії)

Микола Томенко, заступник лідера БЮТ

— про те, чому у деяких героїв Майдану імідж «мирних котів Леопольдів» змінився на порив «войовничих Зорро»:

      — Може, Ющенко або Порошенко й були для когось котами Леопольдами, однак ні Тимошенко, ні Томенко звіку такого іміджу не мали. Ми були, скоріше, політичними яструбами, тобто відстоювали більш радикальні методи. Неодноразово під час революції ми хотіли призупинити переговорний процес із Кучмою, були готові до захоплення урядових будинків. Наш радикалізм послужив початком розпалення конфлікту у відносинах з олігархами, у питаннях викриття корупційних справ. Поділ на «котів леопольдiв» і «яструбів» відбувся ще тоді, на Майдані, і зараз продовжується.

(З інтерв'ю газеті «Столичные новости»)

Святослав Піскун, колишній Генпрокурор

— про причини своєї втечі за кордон:

      — Мене зустрів один колишній працівник органів у великому чині і сказав, щоб я зранку, коли їжджу в тренажерний зал, більше не виходив з будинку, бо йому відомо, що є люди, які заплатили гроші за моє життя. Це було настільки реально, що в мене по шкірі мурахи пішли. Потім мені стало відомо, що голова податкової адміністрації, посилаючись на Президента, дав команду, щоб у всіх моїх знайомих, друзів, родини, всіх, хто хоч якось пов'язаний із Піскуном, почали перевіряти фінансову діяльність, аж до того, щоб порушувати справи, і тим самим ніби «защемити мені пальці».

      Чи є це для мене піаром? Який піар! Я родину забрав: дитину із садка, дружину з роботи, няньку вивіз! Мені що, робити більше нема чого? Я що, божевільний?

(З інтерв'ю газеті «Коммерсант-Украина»)

Йосип Вінський, заступник голови Соцпартії

— про свою партійну кличку (Коба, як у Сталіна):

      — До «Коби» ставлюся нормально. З гумором. Очевидно, якусь роль зіграла співзвучність [з іменем], якусь — стильові моменти. Я визнаю, що іноді надто твердий і  прагматичний, особливо в кадрових рішеннях... Хоча останнім часом ситуація в країні стала більш ліберальною, і я став ліберальнішим.

(З інтерв'ю газеті «Дело»)

Тарас Чорновіл, один із чільників списку Партії регіонів

— про постійні мовні помилки Віктора Януковича:

      — Знаєте, коли за день наганяєшся, коли тебе смикають люди (хоч є й охорона...), то вже під вечір я не здивуюся, якщо би себе взагалі замість Чорновола Біловолом назвав.

      Наскільки я знаю, він (Янукович) обізнаний трохи і в українській, і російській літературі. Ми один одному не читали ніколи віршів, але, по-моєму, він знає хто така Анна Ахматова. Ну, вирвалося [Ахметова]...

      Мені здається, що це показово, коли починають чіплятися за такий випадок, за якісь дрібні помилки та огріхи, які, можливо, робив не він, а якась секретарка в Кабміні. То що, у них більше немає жодного компромату, жодного негативу? Якби в мене було бажання займатися чорним піаром, я міг би на кожного з їхніх лідерів списків нагребти відра компромату. Причому реального, за який не кожна тюрма згодиться таку людину брати, бо побоїться. А тут аж одна помилка у виступі! Це ж чудово! Це означає, що у нас усе прекрасно!

(З інтерв'ю сайту «Фраза»)