Минулої суботи нарадою в Полтаві Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров завершив цикл зустрічей у регіонах зі «стовпами» вітчизняного паливно-енергетичного комплексу, присвячених проблемам енергетичної безпеки держави. Керівник уряду ставить перед своїми підлеглими, й не тільки, цілком конкретне завдання: найближчим часом збільшити видобуток українського газу в півтора разу. Причому нинішня ситуація, коли, за словами Прем'єра, «ми три місяці товчемо воду в ступі, але від того не додалося жодної свердловини, на якій почали б працювати», його просто «бісить». Звичний на сьогодні марафон тривалістю 22 місяці для «вибивання» ліцензії на розвідку і видобуток тих чи інших копалин (це за умов, коли перед тобою вже горить зелене світло), Юрій Іванович назвав бюрократичною тяганиною, покликаною створювати найсприятливіші умови для «зав'язування» тіньових корупційних схем.
Фантастичну «скорострільність» державні мужі колишньої влади виявляли тільки тоді, коли в поспіху пакували валізи з Банкової та інших насиджених «тепленьких» місць. Скажімо, за інформацією Прем'єра, в період з 17 по 31 грудня 2004 року наближеним до тодішніх можновладців приватним структурам видали 155 ліцензій! Так щедро обдаровували «козирних» тузів найчастіше за рахунок попереднього «відкушування» державного пирога. Наприклад, в одного з найпотужніших державних підприємств галузі — «Полтаванафтогазгеології» — останнім часом із 49 ліцензій відібрали 43, довівши його до межі банкрутства. Справедливість тепер доводиться відновлювати за допомогою Генеральної прокуратури. Тож Прем'єр спрогнозував чергові «скандали» після того, як невдовзі оприлюднять у пресі прізвища «найкращих людей» України, котрі незаконно зазіхали на її надра і «зробили так, що держава ось уже протягом півтора року не може користуватися газовими родовищами». При цьому Юрій Іванович зазначив, що йому особисто «плювати» на ті «гучні» імена, які «засвітяться» під час згаданих скандалів, та на кольори їхніх партійних прапорів.
Водночас таке розчищення від корупційних завалів на марші не повинне гальмувати прозору й чесну роботу на українському газонафтовому «полі» як державних, так і приватних структур, залучення в галузь серйозних інвестицій, у тому числі й іноземних. Саме на це спрямовані дві постанови Кабміну, прийняті 20 лютого. Одна з них регулює той же таки порядок видачі ліцензій. За таких умов керівник уряду сподівається на швидке й успішне завершення оголошеного Кабміном конкурсу на освоєння родовища в Чорному морі поблизу Керчі. Заявки на участь у ньому подали вже 13 фірм, загальна вартість проекту оцінюється у «десь близько двох мільярдів доларів». Однак плекати надії винятково на нього не варто, бо ж, за словами Прем'єра, чорноморський газ — то все-таки віддаленіша перспектива, до того ж його ціна «буде зовсім іншою». Тож поки що йдеться передовсім про мобілізацію «внутрішніх резервів» материкової України, її традиційних нафтогазоносних регіонів. Юрій Єхануров визнав наявність проблем та протиріч у взаєминах між промисловцями і тими територіями, на яких розташовані підземні «клондайки» газу і нафти, закликавши при цьому обидві сторони насамперед «чути» один одного. А зі свого боку пообіцяв узятися за ліквідацію «тромбів» у таких стосунках за допомогою урядових важелів, а також внесенням відповідних законодавчих ініціатив до парламенту.
Торкаючись теми газового імпорту, Прем'єр виокремив насамперед «туркменський» напрямок, оскільки сьогодні фактично саме там формується реальна ціна газу для української промисловості (населення, як і раніше, користуватиметься вітчизняним «соціальним» газом, ціну якого «законсервовано» відповідною постановою парламенту). Останніми переговорами нашого посла Віктора Майка з міністром закордонних справ Туркменістану Юрій Єхануров залишився незадоволеним. Тепер його сподівання — на більш плідні березневі зустрічі в Україні з робочою групою урядовців і фахівців із цієї країни, а потім — на приїзд до нас самого туркменбаші у квітні чи в травні.
Коментуючи останні заяви Юлії Тимошенко стосовно можливостей обходитися при імпортуванні газу без посередників та закупівлі його й сьогодні по 50 доларів за тисячу кубометрів, керівник уряду зазначив: «Вона так правду каже, як у нас у селі брешуть. Посередник був завжди. І одним із посередників була компанія, яку контролювала відома особа, котра все оте говорить. Раніше була «Ітера», і в них там були стосунки. І тому їй хочеться працювати з «Ітерою». Але мені все одно — що «Ітера», що «Росукренерго», хто завгодно. Мені треба, щоб був газ в Україні. У січні Україна спожила на 20 відсотків більше газу, ніж у минулому році. Хто був у Алчевську, той ніколи не забуде того, що могло б статися в кожному місті України. Ми цього не допустили, і це розумний компроміс. А вибори пройдуть — люди оті політичні заяви забудуть». При цьому Прем'єр ще раз наголосив, що підписання україно-російських газових угод за участю «Росукренерго» було компромісним рішенням, яке «на сьогодні ще можна скасувати», оскільки «добро» на видачу ліцензії новоствореному спільному підприємству «Укргазенерго» Єхануров іще не дав.