Вибори до Київради: дам мільйон, дам мільйон...

      Bибори — річ велика. А як відомо, від великого до смішного... Ось і вибори до Київради, які лише входять у свою активну фазу, починають не лише дивувати політично активних громадян, а й тішити тих, хто до гумору небайдужий.

      У тенета «чорного піару» потрапив неординарний образ одного з лідерів міського списку БЮТ Михайла Бродського. Номер шостий — а саме ним позначено місце Михайла Юрійовича — не потребує ані реклами, ані антиреклами. Колишній власник банку «Денді» та газети «Киевские ведомости» готується очолити фракцію Блоку Тимошенко в столичному «парламенті» (адже зрозуміло, що лідер списку Микола Томенко віддасть перевагу не міській, а Верховній Раді). Отож разом із документом про реєстрацію кандидатом у депутати пан Бродський отримав від «доброзичливців» ще один «подарунок» — листівку, на якій його зобразили на тлі виборчого списку БЮТ в образі... ну, скажімо так, кабанчика. Що наштовхнуло авторів листівки на таке неприємне порівняння, сказати важко. Можливо, невимогливість та всеїдність тварини, що дає українцям улюблені продукти. А можливо, хтось згадав хрюшок, яких партія цього Бродського чотири роки тому зробила головними діючими особами своїх акцій на Хрещатику. Але особливого цинізму ситуації надає те, що у «вихідних даних» листівки як замовник вказаний один з учасників виборів до Київради — «Громадянський актив Києва», який, зрозуміло, ні сном ні духом про це не підозрює. Дехто з аналітиків побачив у цьому прихований натяк на батька лідера ГАКу — заступника міністра сільського господарства. А дехто —початок справжнього поєдинку двох київських «політичних сумоїстів», Володимира Бондаренка і Михайла Бродського. У сумо дозволені практично будь-які прийоми. Головне — випхати опонента за межі борцівського килима.

      Однак не лише відвертий «чорний піар» є характерною рисою початку цієї виборчої кампанії. Є й інші приклади. Найпоказовiшi — так звані мільйонщики. Це дивний приклад самопіару, коли політичні персонажі тішать себе думкою, що вони зможуть деморалізувати опонентів кількістю грошей, витрачених на «розкрутку себе улюбленого».

      Так, відомий київський банкір (а за сумісництвом — лідер «іменного» блоку, що йде до Київради) Леонід Черновецький пообіцяв мільйонну винагороду тому, хто надасть свідчення, які (вибачте за тавтологію) засвідчать причетність перших осіб Києва до незаконного виділення земельних ділянок структурам, подібним до будівельної «піраміди» «Еліта-Центр». Популізм чистої води — скаже неодноразово обдурений виборець. Але, як це часто буває, з'являється ще одне «але». А якщо справді таким нехитрим чином вдасться знайти компромат на теперішню київську владу? Мільйон — не надто висока ціна за таке дороге задоволення.

      Ще один поборник інтересів киян — теж лідер виборчого списку, але вже блоку «Київ —Європейська столиця» — Лев Парцхаладзе. Він узагалі готовий виплатити один мільйон гривень постраждалим від діяльності групи компаній «Еліта-центр». Однак при цьому Парцхаладзе закликає столичну владу створити спеціальний фонд для допомоги жертвам квартирних махінацій. І тільки тоді він нібито готовий перерахувати свій розрекламований «лимон». А хіба важко ще одну умову виставити? Оскільки «киданули» людей на 400 мільйонів, то нехай влада спочатку перерахує до фонду, скажімо, 399, а тоді й ми прикладемося...

      Піар, який використовується на виборах до Київради, не має сталого кольору. Він, як Місяць, має дві сторони, які постійно приходять на зміну одна одній. Однак для рядових киян, які сьогодні стикаються з масою важких побутових і комунальних проблем, він є доволі похмурим місивом. Фактично — ще одним зовнішнім подразником, коли під маскою турботи за інтереси киян ховаються новітні Бендери та Паніковські.

      Найближчий місяць виборчої кампанії принесе ще багато цікавого. Але вже зараз є підстави припустити, що в останні тижні мешканцям столиці доведеться все частіше спостерігати насамперед темну сторону передвиборчої агітації.

      Якщо листівка, присвячена Бродському, ще виконана в кольорі та має якісне поліграфічне виконання, то брудно-сірий листок із фотографією, на якій упізнаються брати Клички і покійний кримінальний авторитет Рибка, очевидно, надрукований на ризографі не першої молодості. Це надає піарним «штучкам» певний лоск революційної конспіративності. Тим більше що ще не в усіх районних друкарнях демонтовані друкарськi машини так званого високого друку, на яких ще «Іскру» друкували.

Владислав МАРКІВ.