Пішли у підземелля

      Третю ніч мешканці села Піски, що неподалік Львова, сидять у своїх домівках, як на бочці з порохом.  Провалиться — не провалиться, гадають та моляться вони, дивлячись на пустирище, де ще вчора  стояли дві хати.

      Першою несподівана біда застала 49-річну Ірину Жук. Біля будинку, який записаний на неї після смерті матері, вечері 22 лютого утворилася велика яма. За нетривалий час хата пані Ірини почала зсуватися в земну пустоту, а протягом ночі практично вся пішла під землю. Поруч, за якихось десять метрів, жила 65-річна бабця Юля, будинок якої від такої пригоди потріскав. Тріщини все більше поширювалися, і рятувальники з управління МiнНС почали виносити звідти особисті речі власниці. Тільки-но вони закінчили евакуацію, як почалася руйнацiя цiєї хати. Позавчора тріщинами покрився ще один сусідський будинок. Загалом, як поінформували в обласному управлінні МiнНС, діаметр провалля становить понад 12 метрів, а його глибина досягає десяти. У криниці, що розташована між двома заваленими будівлями, рівень води впав на 2 метри.

      На щастя, ця «провальна» пригода обійшлася без жертв. Пані Ірина здебільшого жила у Львові, де і провела фатальну для своєї хати ніч. Бабця Юля, розуміючи загрозу для свого помешкання, переночувала у сусідки. Вона страшно бідкається, бо не знає, де їй далі жити. ЇЇ сини живуть iз сім'ями у Львові в однокімнатних квартирах. Великою трагедією для неї є й втрата всіх запасів на зиму, які були у хлівi. Єдине, що може втішити постраждалих, — їхні будинки були застраховані. Однак страховий поліс пані Ірини перебуває під землею разом з іншими речами.

      Невідомо, чи будуть селяни та владоможці шукати крайніх у завалах будинків та втраті нажитого їхніми власниками добра. Бо «злодійкою» виявилася природа, а саме: карстові породи,  які залягають біля села, утворюючи пустоти, які й призводять до зсувів грунту. Як повідомляє львівська газета «Поступ», влада попереджала селян, що їм може загрожувати небезпека, але ті не хотіли виселятися. Натомість селяни впевнені, що нічого путнього, тобто нормальних хат на безпечнішій території, навзамін чиновники їм не запропонують. Водночас перший заступник голови Пустомитівської райдержадміністрації Михайло Кравець після позавчорашнього катаклізму розповів, що, згідно із розробленою раніше схемою в межах цієї площини, людей, які проживають на найнебезпечніших ділянках, влада готова відселити. Але відселятимуть лише добровольців, себто тих, хто захоче покидати свою рідну хату та город.  За словами Кравця, можна виселити і всіх мешканців Пісків, але «в цьому немає жодної потреби». «Зараз відбувається певне форматування цієї западини. Але воно вже не має такого активного характеру, як було першого дня... Люди повинні деякий час бути в режимі чергування вдома. Бо прямої небезпеки, якщо бути відвертим, немає», — додав заступник голови РДА.

      Зараз фахівці детально вивчають поклади під селом та поряд із ним. Бо останнє дослідження робилося ще у 1989 році. Вже тоді  визначили, що ця територія належить до так званої третьої групи небезпеки. Слідом за паном Кравцем намагається заспокоїти схвильованих селян та небайдужих до цієї проблеми і начальник обласного управління МінНС Олексій Титаренко, який не вбачає великої необхідності відселяти мешканців села, бо такі обвали «не так часто трапляються». Востаннє це було десять років тому. Водночас він зауважив, що передбачити, коли саме може статися обвал, неможливо.