На ринок глянцю вийшов новий гравець, новий жіночий журнал «Зимняя вишня». В ситуації, коли кіоски переповнені ліцензованими міжнародними гламурними журналами, власними кальками й оригіналами, і з текстами, і з порадами, і з розкішними фешн-сторі, і таким, і сяким жіночим чтивом, запуск нового проекту має бути дуже грамотним і добре прорахованим. Тезка добре всім відомого фільму Ігоря Масленнікова знайшов свою нішу, абсолютно вільну на нашому ринку — для жінок за 40. Звісно, жінки не дуже то й охоче відгукуються на вікові обмеження, є такі, що краще будуть разом із внучками читати підлітковий Pink, але в руки не візьмуть «Пенсійний кур'єр». Тому відповідні фокус-групи довго не могли затвердити назву журналу, яка б не бентежила цільову аудиторію зайвим нагадуванням про вік. Проте вік — це об'єктивна реальність, дана нам у відчуттях, і є проблеми, не цікаві доньці, чи молодшій сестрі, чи юній колезі, і мамі, не кажучи вже про чоловіка. Наприклад, криза сорокаріччя, переоцінка цінностей, логіка життя після молодості. Всі наявні на розкладках журнали орієнтуються на молодість, темп і активність життя, сексуальність, зовнішній вигляд — і нема на то ради. «Зимняя вишня» заявляє себе як альтернативу молодіжній метушні. Ясно, що журнал не розрахований на жінок, які поставили на собі хрест і доживають віку, редакція розраховує на жінку, яка бачила життя не лише у віконці, була за кордоном, вміє справлятися з офісною технікою і побутовими агрегатами, знайома з контактними лінзами і пластичною хірургією, слідкує за собою і повноцінно цікавиться життям. Єдине, що гарантують видавці, — журнал не буде повчати. Кого вчити? Усі зрілі, сформовані особистості, з досвідом і багажем. Тільки нова iнформацiя для душі й тіла.