«Хто не перебудується — загине»

      Незабаром мине три місяці відтоді, як Україна отримала від Європейського Союзу статус країни з ринковою економікою. Наскільки наші підприємства спромоглися використати нові можливості, які відкрилися для реалізації вітчизняної продукції на світових ринках, — безумовно, тема для окремого коментаря. Утім Прем'єр на вчорашньому розширеному засіданні уряду звернув увагу саме на цей аспект. Можна навіть стверджувати, що думка про освоєння нових ринків послужила таким собі заспівом для розмови про стратегічні напрями державної політики з ефективного використання енергетичних ресурсів. Розгляду цього питання Кабмін присвятив третину свого засідання, запросивши на нього голів облдержадміністрацій, народних депутатів та науковців на чолі з президентом НАНУ академіком Борисом Патоном. Пан Єхануров нагадав, що 1 грудня минулого року на доповнення до Плану дій ЄС—Україна було підписано Меморандум про взаємодію у сфері енергетики, під яким поставили підписи голова Єврокомісії Жозе Мануел Барозо, прем'єр-міністр Великобританії Тоні Блер та наш Президент Віктор Ющенко.

      «Дуже хотілося б, — зазначив глава українського уряду, — щоб той прибуток, який отримують експортери (завдяки преференціям. — Авт.), опинявся не в офшорах, а спрямовувався б, усе-таки, на енергозберігаючі програми. У нас є максимум 4-5 років для того, щоб перебудуватися. Ті, хто не перебудується, загинуть... Ці підприємства буде закрито». Підтвердженням того, що це є не порожньою «обіцянкою», стали виступи голови Нацагентства із забезпечення ефективного використання енергоресурсів Євгена Сухіна та міністра економіки Арсенія Яценюка. Вони запропонували застосувати такі важелі впливу на свідомість промисловців і підприємців, що мало не здасться. І Прем'єр явно розраховує ці важелі невідкладно використати. Скажімо, Нацагентство наполягає на запровадженні 200-відсоткового тарифу на енергоносії для тих підприємств, які перевищують ліміти споживання — так званий «енергетичний збір». Крім того, цей центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом планує здійснювати державну енергетичну експертизу підприємств.

      У свою чергу, пан Яценюк виступив за те, щоб підняти тарифи на енергоносії для всіх категорій споживачів, зокрема для населення, наголосивши на тому, що цінують лише те, за що доводиться сплачувати відчутні кошти. Він підтримав ідею встановити ліміти енергоспоживання і застосовувати штрафні санкції до тих, хто не вкладається в ці ліміти. Міністр економіки, крім того, висловив своє бачення того, чим є насправді газові субвенції та кошти для розвитку регіонів, які виділяються з держбюджету. Мовляв, не варто їх витрачати на газифікацію «глибинок». «Давайте не будемо тягнути газопровід до того місця, де є три села, — пояснив свою думку міністр. — Адже, вкладаючи у це силу-силенну коштів, ми не вирішуємо при цьому проблеми вугілля та використання нетрадиційних джерел енергії. Натомість фінансуємо надто ризиковане джерело енергії — газ». Арсеній Яценюк закликав активніше переходити на біодизель, який цілком може замінити нафтопродукти. Міністр висловив готовність запровадити фіскальні стимули щодо тих господарюючих суб'єктів, які ввозитимуть засоби виробництва, що сприяють енергозбереженню. Він також запропонував ввести компенсацію відсотків з кредитів, якщо підприємства спрямовуватимуть ці кошти на впровадження енергозберігаючих технологій.