Новий «кидок» від Пінчука?

22.02.2006

     Не встигли вщухнути скандали навколо повернення у держвласність Нікопольського заводу феросплавів (за який довго i затято воював олігарх Віктор Пінчук, але так і не встиг продати росіянам), як навколо власності зятя Кучми розгорівся інший скандал. Iдеться про «Укрсоцбанк» — досить ласий шматок на банківському ринку України, з розгалуженою мережею філій, який входить до чільної десятки вітчизняних фінансових структур. Сам олігарх придбав банк законно, на відміну від тієї ж «Криворіжсталі» чи НЗФ, ще два роки тому. Тоді «Укрсоцбанк» продав йому екс-міністр економіки Валерій Хорошковський за якихось 300 мільйонів доларів. Після прольоту над Верховною Радою зі своєю «Командою озимого покоління» на минулих парламентських виборах пан Хорошковський витратився на перегони i потребував грошей. Тепер на президентських виборах пролетів i пан Пінчук, точніше, спадкоємець його тестя. Не дивно, що олігарх теж спішить продати все, що можна, але за значно вищою ціною. «Укрсоцбанком» зацікавилося чимало ведучих світових гравців на цьому сегменті ринку — такі банки, як угорський OTP, французький Societe Generale і російський Альфа-Банк. Але Пінчук надав перевагу італійському банку Banca Intesa Sp, з яким уже підписано угоду про купiвлю 85,42% акцій «українця», повідомляє УНІАН.

      Цікавою є ціна: Пінчук заробить не якісь 300 мільйонів «зелених», як Хорошковський, а значно більше — загальна вартість оцінюється інвестором у 1,31 млрд. доларів. Покупку буде здійснено у дві фази. Перша завершиться в травні, коли будуть отримані дозволи регулюючих органів. Друга фаза запланована на вересень, коли капітал українського банку буде збільшено на 60 млн. «баксів».

      Коментувати варто не лише саму угоду з італійцями, а й можливість того, що вона цілком реально може бути зірваною. Адже, з одного боку, Віктор Пінчук дуже вчасно отримав майже мільярд доларів після продажу «Криворіжсталі» (які держава повернула йому як колишньому співвласнику комбінату), одразу поклав ці кошти на рахунок «Укрсоцбанку», що значно збільшило i активи банку, i, відповідно, його ціну. Але, з іншого боку, олігарх просто «кинув» у звичній манері інших міноритарних акціонерів, порушивши їхні права, адже під час другого етапу додаткової емісії акцій «Укрсоцбанку» їх банально не допустили до купівлі акцій. За словами Лариси Борисенко, повноважного представника компанії Tempsford Investments Ltd., яка володіє 7,62% акцій «Укрсоцбанку», другий етап передплати на акції додаткової емісії повинен був проводитися з 7 по 10 лютого. Замість цього акціонери, які прийшли 7 лютого до банку підписатися на акції в порядку «живої черги», не були допущені в приміщення, а охорона повідомила, що банк не працює. Акціонерам не було сповіщено і про кількість акцій, що залишилися після першого етапу підписки, повідомляє УНІАН.

      Далі починається вже зовсім поганий детектив — лише погрожуючи скласти акт, акціонери з'ясували, що існує «альтернативний» список «живої черги», у якому нібито ще з 6 лютого значилися п'ять чоловік, хоча другий етап передплати на акції повинен був початися днем пізніше. А наступного дня у банку оголосили протокол, де було зафіксовано, що всі акції додаткової емісії «Укрсоцбанку» вже підписані! Відтак акціонери дійшли цілком адекватного висновку про методи власника контрольного пакета Пінчука i тому збираються звернутися до суду.

      Підсумки судової тяжби Пінчука за НЗФ аж до Верховного Суду вже відомі. Щодо «Укрсоцбанку» ситуація ще цікавіша, адже фактично олігарх спотикається на рівному місці. Підводить жадібність? Ніяк вітчизняні олігархи не можуть навчитися чесно ділитися, а відтак у новій країні отримують нові пригоди. Адже судовий позов міноритаріїв фактично ставить не жирний, але хрест на угоді з італійцями, бо її реалізацію можуть або відкласти на невизначений час, або взагалі заблокувати. І тоді Віктор Михайлович Пінчук залишиться з «Укрсоцбанком», як із валізою без ручки, яку і нести немає сил, і викинути шкода. Що й казати, рік тому якісь там позови проти пана Пінчука не могли йому наснитися навіть у найстрашнішому сні, але часи вже не ті. Може, варто навчитися шанувати права інших, цивілізовано домовлятися, адже часи «дикого капіталізму» для України потроху минають. Чи вистачить основному акціонерові здорового глузду зробити крок назустріч меншим, покаже час. Тим більше що сам Пінчук видає себе у світі за цивілізованого бізнесмена.

 

ДОВІДКА «УМ»

      АКБ «Укрсоцбанк» входить у групу найбільших банків України (на початок жовтня 2005 року за розмірами загальних активів посідав четверте місце (9,48 млрд. грн.) серед 163 діючих у країні). Чисті активи станом на 1 лютого цього року склали 10,410 млрд. грн. Контрольний пакет акцій «Укрсоцбанку» належить фінансово-промисловій групі «Інтерпайп» Пінчука, а, за інформацією самого ж «Укрсоцбанку», його найбільшим акціонером є ЗАТ «Ферротрейд Інтернешнл», якому належить 75,01 відсотка статутного фонду банку i яке також пов'язують із зятем Кучми.

 

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>