Позавчора ввечері у віденському палаці «Даун Кінскі» розпочалися під патронатом ООН албансько-сербські переговори про майбутній статус провінції Косово. Ймовірно, що вони будуть тривати багато місяців, оскільки з перспективи сьогодення такого вирішення проблеми, яке задовольнило б обидві сторони, поки не видно. На переговорах головує досвідчений дипломат ООН Альберт Роан. У понеділок йому довелося двічі пообідати з кожною з делегацій окремо. Під час першої зустрічі делегацій сербів та албанців-косоварів (кожна у складі восьми осіб) не було не те що посмішок, навіть традиційних рукостискань.
Голови делегацій отримали по 20 хвилин на виголошення своїх переговорних платформ, а решту часу було присвячено розмовам про децентралізацію влади. В перший день не йшлося про майбутній статус Косова, наголошує у своєму вчорашньому номері впливова белградська газета «Політика». Після першої зустрічі голова албанської делегації Луфті Хазірі повідомив: «Ми визначалися з робочим календарем на найближчі дні. Ми прагнемо швидкого розв'язання, незалежність усе ближче!». Голова сербської делегації, спеціальний радник прем'єр-міністра Сербії Воїслава Коштуніци — Слободан Самарджич заявив агенції «Франс пресс» після першого дня переговорів, що його делегація «не очікує багато» від зустрічі у Відні. «Наша мета — автономія для сербів Косова», — додав він.
Посередник ООН та голови делегацій зазначили, що перша зустріч була толерантною, конструктивною та інформативною, але так само констатували наявність дуже великих розбіжностей у позиціях Белграда та Пріштини. Вчора на переговорах розглядали питання передачі повноважень із державного на місцеві рівні в галузі охорони здоров'я, культури та освіти, обговорювали соціальну політику та питання діяльності в Косові судочинства, правоохоронних органів та громадських організацій.
Поки що Косово формально залишається провінцією Сербії, хоча фактично майже сім останніх років перебуває під протекторатом ООН. У провінції розташований восьмитисячний миротворчий контингент, а верховну владу здійснює представник ООН Сорен Єссен-Петерсен. Він усе більше стає на бік албанців, зокрема заявив напередодні початку переговорів: «Більшість мешканців Косова мають право очікувати, що їхні бажання будуть задоволені. Але також важливо, щоб більшість гарантувала права меншості». Серед двох мільйонів албанців провінції все ще мешкають 100 тисяч сербів, які і кроку не можуть ступити з своїх етнічних анклавів без охорони міжнародних миротворців. Захід виразно схиляється до надання Косову незалежності, що буде дуже небезпечним прецедентом у міжнародному праві (на це лише й очікують Абхазія та Південна Осетія, які за потурання Москви вишукують легальні шляхи відділення від Грузії). Схоже, що Белград уже змирився із частковою втратою Косова, яке було колискою сербської державності та християнства. Але Сербія не може погодитися із втратою анклавів, в яких мешкають етнічні серби.