«Чорносписочники» судяться з Луценком

      МВС усе більше засмоктують судові баталії з учасниками виборчих перегонів. Це пов'язано з тим, що міністр внутрішніх справ Юрій Луценко переконаний, що, згідно з законом, має право повідомляти громадськості про криміналітет, який ховається у списках партій та блоків, як на загальноукраїнському, так i місцевому рівнях. I дійсно, ЦВК уже почала знімати з реєстрації окремих кандидатів, які мають непогашену судимість i нардепами стати не можуть. А Луценко пішов ще далі й почав вказувати на криміналітет у списках до органів місцевого самоврядування. Лише нещодавня поїздка головного міліціонера країни до Криму i викриття окремих «авторитетів» чого вартi! Натомість деякі політичні сили таку позицію керманича МВС вважають нічим іншим як агітацією та чорним піаром i строчать позови на принципового посадовця у суд.

      От хоча б протистояння Луценка з Наталeю Вітренко, яке триває далі. Нагадаємо, що рішенням печерської Феміди столиці міністр лишився незадоволеним i подав апеляцію. Але розгляд цієї скарги Апеляційним судом Києва i відповідне рішення кожна зі сторін розуміє по-своєму. Блок Вітренко «Народна опозиція» заявляє, що у п'ятницю Юрій Луценко програв апеляцію щодо визнання незаконною розповсюдженої ним інформації про їхній список «шанованих професіоналів», натомість Департамент зв'язків із громадськістю МВС повідомив, що насправді Феміда нібито задовольнила позов міністра. На Богомольця, 10 стверджують, що «практично всі звинувачення Наталії Вітренко у передвиборчій агітації міністра внутрішніх справ суд визнав безпідставними, за винятком фрази, яка стосувалась наявності в передвиборчих списках оточення російського бізнесмена Курочкіна, котрий перебуває у розшуку, і людей, які причетні до діяльності організованих злочинних угруповань».

      А судова тяганина триває. Під позов від представника Блоку Вітренко Івана Симоненка потрапив навіть підлеглий Луценка, керівник Національного бюро Інтерполу Кирило Куликов. «Вітренківець» наполягав, що керівник НБ Інтерполу не має компетенції i повноважень обговорювати політичні та ділові якості кандидатів у народні депутати, тож суд має зобов'язати його утриматися від подальшого проведення передвиборчої агітації.

      Нагадаємо, що ще наприкінці січня пан Куликов в одному з інтерв'ю зазначав, що «у виборчих списках партій, якi балотуються до Верховної Ради, — ціла банда громадян», згадував, що у тому ж списку Вітренко «зірочки ніде ставити!»  Але прізвище Симоненка там i близько не згадувалося, тож у понеділок Дарницький районний суд столиці відхилив позов кандидата у парламентарії як до МВС, так i до пана Куликова.

      Після резонансного викривального візиту Луценка до Криму позиватися з ним у суді буде ще й Кримська організація партії «За Союз». Принаймні про цей намір «союзівці» заявили вчора, бо нібито у їхніх списках немає осіб, які, за словами міністра, «раніше мали конфлікт із законом». Лідер партії Лев Миримський хоча й зазначає, що цю інформацію вони збираються перевірити i проаналізувати, але й без цього переконаний, що їх таким чином хочуть дискредитувати. Може, спочатку варто таки перевірити власні списки, а вже потім волати про наклеп? До речі, тоді Юрій Луценко заявив, що серед кандидатів у депутати Верховної Ради АР Крим налічується 45 осіб, які мали конфлікт із законом, осуджених або амністованих за скоєний злочин, які відсиділи і чиї судимості формально погашені. Саме блок «За Союз» виявився «чемпіоном» — 12 чоловік, на другому «непочесному місці» — блок «За Януковича!» — 10 чоловік, третє місце поділили Блок Литвина і Блок Юлії Тимошенко — по 7 чоловік. По одній особі, що мала конфлікт із законом, знайшлося у списках «Нашої України» і блоку «Не так!». Такі дані, окрім «союзівців», обурили ще й Юлію Тимошенко, яка ще в неділю заявила, що позиватиметься до Луценка i доведе чистоту свого «кримського списку».

ДО РЕЧI

      Кандидат у нардепи від БЮТ Андрій Шкіль обурений тим, що МВС включило його прізвище до списку осіб із непогашеною судимістю, поданому до ЦВК. Нагадаємо, що йдеться про так звану «справу 9 березня», коли п'ять років тому біля Адміністрації Кучми відбулося зіткнення протестувальників від опозиції й спецназу. Шкіль проходив у справі за ст. 294 Кримінального кодексу «Організація масових акцій протесту», але від в'язниці його тоді врятувала перемога на виборах до Верховної Ради в одному з мажоритарних округів Львівщини.

      «Ніколи не очікував, що опинюся у списку осіб, які притягаються за злочини, розслідування яких ще не завершене... Тих, кого недопереслідував режим Кучми, переслідує нинішнє МВС. Я зніму з себе депутатську недоторканність, я хочу, щоб мене посадила вже «помаранчева» влада», — каже депутат Шкіль. Сам факт появи свого прізвища у «чорному списку» Луценка він вважає політичними репресіями i нагадує, що i Луценко проходив за цією ж статтею Кримінального кодексу, адже теж брав активну участь у багатьох антикучмівських акціях.