Найкрасивіші весільні церемонії показують у світських теленовинах, у знаменитих наречених беруть інтерв'ю, а те, без чого весілля не схоже на весілля, залишається без належної уваги. А потім ще й припадає пилом у шафі... Несправедливо. Йдеться про сукні — весільні, зрозуміло. Йдеться про сукні — весільні, зрозуміло.
Ведуча програми «Коронна страва» на ICTV Ольга Бура до вибору весільної сукні підійшла дуже відповідально — навіть «зрадила» дизайнеру, з яким її зв'язувала багаторічна співпраця.
— Раніше я замовляла вбрання в Олександра Моняка, але в цьому році вирішила спробувати попрацювати з Христиною Гусиною — і відразу почала з весільної сукні. Ми кілька разів зустрічалися з Христиною для «попереднього обговорення» і «вироблення стратегії», вона кожний раз приносила якісь ескізи. Я їй пояснювала, що хочу щось таке, але яке саме — сама толком не знала. Врешті-решт ми придумали Сукню. Але коли прийшли в магазин вибирати тканину, там же її і «передумали». В результаті вийшло щось легке, ніжне — сексуальна сукня практично з голою спиною. А головне, це була нетипова весільна сукня, й на неї нетипово реагували — особливо в місцях скупчення наречених у традиційних білих сукнях, які складаються зі спідниці-пачки і корсета... Хоча і в мене були 5 чи 6 шарів під'юпників — із найтоншого шовку ніжних відтінків, верхня спідниця — у квіточку. Вона теоретично мала бути трохи приспущеною на стегнах, але перед весіллям я від хвилювань і турбот схудла більше норми, і Христина благала мене більше їсти, бо боялася, що спідниця сповзе з мене десь по дорозі в ЗАГС. Але все обійшлося — сукня сиділа (та й зараз сидить) на мені ідеально, а через те, що вона вийшла справді не типововесільною, я можу і зараз одягати її в якихось випадках. Урочистих, зрозуміло...
Найбiльш рання пташка нашого TV — ведуча «Підйому» на «Новому каналі» Маша Єфросиніна, вибираючи весільну сукню, точно знала, чого вона не хоче. Точніше, вона знала, що наречена у весільній сукні повинна виглядати шикарно. Тому вирішила діяти всупереч логіці: об'їздила всі салони Києва, передивилася купу весільних суконь і зрозуміла, як не треба одягатися на власне весілля: варіанту «корсет-пачка-голі плечі» було сказано рішуче «ні», так як і білому з голубуватим відливом кольору. Маша зупинила свій вибір на атласному шовку кольору шампань, привезеному з Франції, а щодо фасону, то його Маша «творила» разом зі своїм улюбленим дизайнером Вікторією Гресь.
— Одна зі складових моєї сукні— капроновий комбідрес до корсетної частини, розшитий бісерною гладдю — салатовим, рожевим і білим, — розповідає Маша. — Ця частина виявилася найбільш трудомісткою, зате ефект оголеного тіла, всипаного квітами, що переливаються, вийшов на славу. Зверху на нього одягалась сукня на щільній шнурiвці з атласними стрічками. Ну а під нього — кілька під'юпників з плісированим шлейфом. Це Вікина ідея. На саму шлюбну церемонію ми пристебнули до сукні ще й двометровий шлейф — у тон бісерній вишивці (салатових, кремових, рожевих, жовтуватих відтінків). Зовсім випадково — це було просто якесь диво — я знайшла і туфлі кольору шампанського з носком, усипаним стразами, які точно повторювали вишивку: рожевими, кремовими, жовтуватими. Тому поділ сукні ми з Вікою трохи підняли — нічого таку красу ховати від людських очей. Але найдивовижнішим у моїх шатах була... реакція на них мого чоловіка. Я, слідуючи народним традиціям, не показувала Тимуру свій наряд до самої церемонії (він, до речі, проти цього й не заперечував). І, тепер я впевнена на всі сто, правильно робила: наречений має бачити свою наречену вже біля вiвтаря, а не під час одягань чи, ще гірше, безкінечних примірок. Блиск у його очах, захоплення — жоден актор не зіграє це так достовірно, як твій майбутній чоловік. Тому що це щире захоплення.
Ну а щодо подальшої долі моєї сукні — шкода, що я її більше не одягну, але підозрюю, що комбідрес із вишивкою я все-таки буду використовувати активно, дуже вже він розкішним вийшов.
Починався Тиждень з порогу — навпроти входу в «Мистецький арсенал» куратор проекту Ukraine Inspired, дизайнер Федір Возіанов представив невелику колекцію casual–речей — футболки та світшоти з патріотичними принтами та написами. >>
Катя Возіанова — засновниця ательє Indposhiv, донька дизайнера Федора Возіанова — маже п’ять рокiв тому знайшла вільну нішу: чоловічі костюми на замовлення. Нудне радянське слово «індпошив» написала латиницею і взялася до роботи. Це тільки на перший погляд здається, що Brioni та Ermenegildo Zegna задовольнили потребу багатих чоловіків у пристойних костюмах, а торгова марка «Михаїл Воронін» — не дуже багатих. >>
Український тиждень моди, що проходив iз 9 по 13 жовтня, дав відчуття, що країна перебуває напередодні створення повноцінної fashion–індустрії. Є UFW — з традиціями, патріотизмом, професіоналізмом. Є нібито альтернативні модні Дні — проект маргінальний, проте амбіційний. Є Львівський fashion week, і в ці дні вперше пройдуть «кучні» покази в Харкові. >>
Олега Скрипку в нас просто люблять. Здається, саме тому поява його в підсумковому дефіле на подіумі Українського тижня моди викликала шквал овацій. У кулуарах після закінчення першого дня Тижня, в якому Скрипка дебютував як дизайнер, більше критикували його колекцію, ніж захоплювалися. >>
33–й український тиждень моди наповнений ефектними заходами і медійними обличчями. 12 жовтня на подіум UFW вийдуть 12 телеведучих групи каналів «1+1» у вбранні від українських дизайнерів — і Лідія Таран, і Алла Мазур, і Данило Грачов, і Руслан Сєнєчкін, і Юлія Бориско, і Василіса Фролова. >>
