ЗнедоМлені

16.02.2006
ЗнедоМлені

Ошукані інвестори прийшли під мерію вперше. Але не востаннє? (Володимира СТАДНИКА.)

      Від початку «елітного» скандалу, який сколихнув не лише Київ, а й усю Україну, минуло тільки трохи більше тижня (хоча, зізнаються ошукані вкладники так званого холдингу «Еліта-Центр», їм здається, що відтоді, як керівники фірми втекли за кордон з їхніми грішми, минув щонайменше місяць — так круто змінилося все життя в одну мить «знедомлених» людей). Однак «на вухах» уже стоїть не лише будівельний ринок: крах першої від початку 1990-х і, дуже ймовірно, далеко не останньої фінансової «піраміди» розворушив пресу, політиків, що напередодні виборів анітрохи й не дивно, і — а це вже дуже дивно — навіть київську міську владу. Власне, зробити принаймні вигляд, що не все на столичному ринку нерухомості нормально, міських керманичів змусили саме обурені вкладники, які покладають відповідальність за те, що з ними сталося, і на київських можновладців. «Звісно, без відома міської влади цього б не відбулося! Хто ж повірить у те, що два роки продаються квартири, усе місто завішане рекламою, і київська влада про це нічого не знає?», — це слова не пересічного покупця «повітря» в одному з потенційних будинків, які так і не добудувала «Еліта», а солідного високопосадовця, який добре знає, що каже. Так, «влетіли» і такі — їх щонайменше кілька. Ці люди, категорично наголошуючи на тому, що не хочуть «світити» ні свого іменi, ні посади (ще сподіваються розв'язати проблему в «приватному порядку»), вважають: саме через безпосередню провину в усьому, що сталося, міському голові Києва Омельченку зараз сам Бог велів «розрулити» ситуацію з «елітними» вкладниками. До речі, серед таких виявилося дуже багато відомих людей: радник Президента, керiвник головної служби регiональної та кадрової полiтики секретарiату Президента  Анатолій Ткачук, провідні журналісти «1+1» і «5-го каналу», героїня Помаранчевої революції, сурдоперекладач Наталя Дмитрук, паралімпійський чемпіон з легкої атлетики Андрій Жильцов та ін.

Що написано на парканах, влада не читає

      Незабаром після того, як «бомба» вибухнула й «піраміда» завалилася, столична влада вустами київського мера Олександра Омельченка «нічтоже сумняшеся» заявила, що такої фірми, як «Еліта-Центр», не існувало, і жодного клаптя землі від міста вона не отримувала. А до цього ні Олександр Олександрович, який власноруч підписував документи на землевідводи для будівництва тепер скандальних будинків, ні правоохооронці, НІХТО «чомусь» не звертав уваги на те, що увесь Київ завішаний рекламою  нібито «не існуючого» холдингу.

      Справді, люди вкладали гроші, а мер і компанія підписували документи не «Еліті-Центр», а компаніям, які до неї входили — ЗАТ «БІК», ТОВ «Марс-1», НДЦ «Прогрес» тощо. І саме назви цих справді зареєстрованих компаній були написані на зелених «будівельних» парканах, якими огороджені ділянки... без дозволу на будівництво? Так, звучить абсурдно. І хто винен у цьому абсурді, який уже давно склався на будівельному ринку столиці, де панує повний хаос? Де нормальною вважається практика отримування дозволів «заднім числом» і продаж квартир у будинках, під будівництво яких навіть будмайданчик іще парканом не огороджений (або на місці цього будмайданчика ще розташований парк, дитячі каруселі, хатинка, у якій досі мешкають люди тощо), не те, що згаданих вище дозволів немає?

      Щоправда, через день-другий після своєї поспiшної заяви у стилі «самі винні — «повелися» на безплатний сир», Олександр Омельченко вирішив-таки «відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» створити комісію з перевірки протиправної діяльності корпорації «Еліта-Центр» (це тієї, якої не існує? — Авт.). Комісія ця підконтрольна самому О.О.О. і повинна у тижневий термін (починаючи з 14 лютого) «перевірити наявність державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, правомірності надання земельних ділянок суб'єктам підприємницької діяльності, що є учасниками корпорації «Еліта-Центр, для будівництва житлових будинків, погодження в установленому порядку проектів будівництва, отримання дозволів на будівельні роботи тощо; за результатами перевірки подати пропозиції щодо  ситуації,  яка склалась навколо дій корпорації «Еліта-Центр» на ринку житла на території міста Києва».

      Оприлюднено і склад комісії, який викликав у ошуканих «Елітою» мрійників про власне житло іронічну посмішку — чимало з тих (депутатів Київради, заступників міського голови та ін.), хто до неї увійшов, безпосередньо причетні до вирішення «будівельних» питань у столиці. Можливо, спільно з представниками ошуканих інвесторів «ЕЦ» нарешті займуться цим хоч тепер.

То хто ж насправді «лох»?

      Судячи з усього, наміри «елітівців», які прекрасно почувалися в столиці й, схоже, були певні у своїй безкарності, були злочинними із самого початку діяльності їхнього «холдингу». Адже, як з'ясувалося тепер, коли всі, хто в результаті цієї афери втратили і гроші й омріяне житло, об'єднуються і складають реєстр своїх договорів на купівлю квартир, ще наприкінці 2004-го року одне й те саме помешкання «Еліта», тобто її складова НДЦ «Прогрес», продавали по два, три, чотири і навіть п'ять разів! Причому в деяких випадках різниця між продажем квартири кільком господарям становила 2-3 дні. Є випадки, коли майбутні власники у грудні 2004 року придбали одну квартиру з різницею всього лише в кілька годин...

      Несправедливими є й спроби деяких видань (знову-таки, з легкої руки певних чиновників) виставити ошуканих людей такими-собі «лохами», які в гонитві за «дешевизною» сліпо понесли грошики у «Роги й копита», «буржуями», у яких не переводяться гроші, тощо. Насправді більшість інвесторів давали гроші за квартири не особисто в руки касирові «підрозділів» «Еліти-Центру», а сплачували їх через банк, до того ж фірма не вимагала стопроцентної передоплати — багато хто вніс до 60 відсотків від загальної вартості квартири. Неправда й те, що наївні люди «повелися» на ціну, втричі дешевшу за «нормальну» — насправді «елітівці» продавали квартири в кращому випадку приблизно на 10 відсотків нижче ринкової ціни в новобудовах, що яскраво продемонстрували на відповідному графіку представники ошуканих вкладників, які у вівторок скликали прес-конференцію, аби донести до преси свою позицію.

      «Коли ми шукали квартиру, то розглядали кілька варіантів в одній ціновій категорії. Хотілося жити на Лівому березі, поближче до батьків. В будинку на Петра Запорожця, де зрештою придбали квартиру, найбільше сподобалося планування і те, що розташований він зовсім поруч від батьківського. Хоча були й дешевші пропозиції, але там теж іще тільки паркани будівельні стояли, тому звідки ми могли знати...» — ледве не плаче Тетяна. Сльози напрошуються на очі ще й тому, що почувши про втрату позичених по всіх сусідах для першого внеску на кредит грошей, мати Танi злягла з хворим серцем...

      Ну і, нарешті, щонайменше дивують «поради» міських чиновників у стилі «треба було документи перевіряти у тих, кому гроші даєте», — мовляв, документів у забудовників під умовною назвою «Еліта-Центр» не було. Адже принаймні на більшість, якщо не на всі (деякі ще потребують перевірки) об'єкти, що їх рекламувала будівельна «піраміда», у неї були землевідводи. Зокрема, до 2008 року мало договір на оренду земельної ділянки «елітне» ТОВ «Марс-1», яке «будувало» багатоповерхівки на вулицях Запорожця, 15в та Курнатовського, 7б. Як розповів кореспондентові «УМ» представник комітету вкладників «ЕЦ» Михайло Процак, на Курнатовського, скажімо, за словами підрядника будівництва, вся документація була в порядку — бракувало тільки затвердженого проекту і дозволу на будівництво. А у «найпомітнішого» (бо єдиного, який почали будувати) будинку на вул. Отто Шмідта, 34/42, узагалі все з паперами складалося добре: ЗАТ «БІК», який його зводив, отримав від міської влади і дозвіл на оренду земельної ділянки, і ордер на виконання будівельних робіт, і системний висновок комплексної державної експертизи, і дозвіл на здійснення будівельних робіт, і погодження на розробку проекту відводу земельної ділянки...

      Щоправда, більшість цих документів стосувалася будівництва не житлового будинку, а торгово-офісного центру. Але й геть далекій від будівельних тонкощів людині було очевидно, що насправді там будується геть не офісний центр. Бодай тому, що поки з одного боку паркану, в найнепримітнішому місці справді висів проект скромного семиповерхового центру, з іншого, на самому виду, красувалося зображення майбутнього трисекційного 20-ти з гаком поверхового житлового будинку. Не кажучи вже про стільки разів згадувану «всує» глянцеву й чорно-білу рекламу цього самого будинку в усіх пов'язаних із торгівлею нерухомістю виданнях.

      «Я чув від багатьох юристів, що це нормальна ситуація в Києві, коли документи оформляються буквально за місяць до здачі вже готового будинку, — каже Михайло Процак. — І якщо ця ситуація є звичайною, то хтось же повинен за неї відповідати!».

Прохання? Вимоги!

      Наразі  ж інвестори так званої «Еліти-Центр» просять владу — ні, не виплатити їм втрачені гроші з міського бюджету, як це, знову ж таки, хочуть подати деякі недоброзичливці, — а посприяти добудові будинків. Так, за словами пана Процака, місто могло б, наприклад, надати певні пільги забудовникам, які готові довести будівництво до кінця — скажімо, щодо відведення землі. Як заявив представник комітету інвесторів, серед їхніх вимог до Київської міської державної адміністрації — підписання меморандуму з усіма інвесторами, який би передбачав позитивне розв'язання цього питання, себто добудову всіх запланованих об'єктів.

      Водночас, як заявив на тій самій прес-конференції юрист юридичної компанії «Магістр і партнери» Євген Корнійчук, постраждалі вкладники «Еліти» готують позов не лише проти шахраїв, а й проти злочинної недбалості міської влади, що призвела до цього шахрайства на ринку житла. Адже, за словами юриста, ще у березні 2004 року столична влада ухвалила рішення посилити контроль за будівництвом, яке вела «ЕЦ» по вул. Шмідта, 34-42. «Контроль був покладений на комісію з питань власності, однак адміністрація не здійснила належного контролю, тому має нести відповідальність нарівні з тими шахраями, якi вкрали у людей гроші», — зазначив Корнійчук, констатувавши, що українське законодавство це дозволяє.

Влада каже: в усьому винен закон

      Подібна будівельна «піраміда» «прижилася» у Києві через недосконалість законодавства. Так вважає чимало фахівців. Зокрема керівник консорціуму «Українське будівництво» Андрій Заїка. Тому, за його словами, слід удосконалити нормативну базу і законодавче поле, у якому працюють будівельні організації. «Звісно, це ускладнить нашу роботу як забудовників, — каже пан Андрій, — але це єдина діюча перешкода шахраям». Саме цього — унеможливити існування в майбутньому будівельних «пірамід» — вимагають обмануті інвестори. Вони звернулися до Міністерства будівництва та архітектури з проханням внести зміни до законодавства, аби надалі унеможливити подібні афери. Про те, як відреагував на цю вимогу «будівельний» міністр, «УМ» днями вже писала. Мінбуд оперативно розробив відповідний законопроект, який найближчим часом подасть на розгляд у Верховну Раду.

      Серед запропонованих змін є такі: створення державного реєстру інвестиційних угод — це зробило б нереальним подвійний продаж квартир під час будівництва. Пропонується також продаж ділянок під будівництво тільки на земельних аукціонах. Ще дуже важливо, за словами міністра Павла Качура, на законодавчому рівні встановити, на якому етапі можна брати гроші в інвесторів. На думку міністра, продавати квартири слід лише після видачі дозволу на будівництво — на це має бути відповідний законодавчий «рядок». «Тоді буде гарантія того, що коли не цей, то інший інвестор зведе будинок», — сказав міністр. Серед інших пропозицій — розширення функцій міністерства щодо контролю за будівництвом. Зокрема підтвердження наявності необхідних документів, що надають компаніям право на будівництво. Зараз же цей контроль здійснюють органи місцевої влади. І виходить це у них не надто добре — по суті, той хто дає дозвіл на будівництво, і той, хто цей процес мусить контролювати, сидять мало не в одному кабінеті. Ордери на будівництво слід видавати, вважають у міністерстві, не посередникам, а тим, хто має для цього кошти. «Якщо хтось хоче будувати, то він має довести свою спроможність, перш за все фінансову», — сказав міністр. Право ж видавати ці ордери має бути за міністерством, бо це певні гарантії прав інвесторів. За словами Павла Качура, 70-75 відсотків житла будується за кошти громадян. Якщо ж «піраміди» існуватимуть і надалі, можна говорити про те, що житло не споруджуватиметься взагалі.

      Андрій Заїка розповідає, що нині фахівці вивчають подібний досвід інших країн. Зокрема, у Росії після таких «пірамід» у законодавство були внесені зміни: гроші в інвесторів беруть лише після дозволу на будівництво, а якщо його немає, то законодавством заборонено навіть рекламувати об'єкт, який будуватимуть.

      Хоч як це парадоксально, але, за словами пана Андрія, подібна афера... позитивно вплине на будівельний ринок загалом. Адже, на його переконання, після скандалу навколо «Еліти-Центру» ненадійні компанії не зможуть працювати на ринку нерухомості, бо довіри серед інвесторів до них не буде. За його прогнозами, суттєво на ціни скандал не вплине: на первинному ринку буде нетривалий застій, більш пов’язаний із виборами, а на вторинному — ненабагато зростуть ціни. Щоправда, усе це матиме тимчасовий і некардинальний характер.

ДУМКА З ПРИВОДУ

Андрій Заїка, керівник консорціуму «Українське будівництво», директор девелоперської компанії «НCM»:

      — Звісно, ситуація з «Елітою-Центр» погано вплине на «будівельний» ринок — зараз усі компанії переживають не найкращі часи, бо до всіх приходять люди, дзвонять, вимагають документи, які далеко не у всіх в порядку... А в кого не в порядку —відповідно, вимагають повернути гроші. На ринку починається лихоманка, яка вдарить і по забудовниках, і по споживачах.

      А щодо завищеної вартості житла... Це неправда, що вона на 400—500 відсотків перевищує собівартість. Справді, за п'ять років собівартість будівництва зросла удвічі (з 200 доларів до 300—500), а вартість квартир — набагато більше. Рентабельність становить 20—30 відсотків, не більше. Зрозумійте, подорожчали газ, комунікації... Для того, щоб підключити новий будинок до мереж електро- та іншого постачання, треба шалені кошти. А за кордоном, між іншим, це часто безплатно... Тому треба говорити про зміну всієї системи — тоді впадуть і ціни на житло.

ЩЕ ОДНА ЖЕРТВА

«Постраждали люди праці!»

      Від шахрайства спритних «елітівців» постраждали не лише люди, які купили в компаній, що входили до «Еліти-Центр», квартири, а й ті люди, які мають їм ці квартири побудувати. Йдеться про будівельників, які старанно зводять єдиний розпочатий будинок на вулиці Отто Шмідта. Як поскаржився журналістам представник підрядника будівництва, ТОВ «Будсервіс», Петро Глієвий, ЗАТ «БІК» не розрахувався з ними за грудень і січень. Незважаючи на це, будівельники потроху працюють на об'єкті й досі — цього вимагають правила будівництва, яке не можна зовсім зупиняти. При цьому обладнання «Будсервісу» заарештоване, тому сердешні забудовники навіть не можуть перекинути його на інші, «нормальні» об'єкти, зазнаючи таким чином солідних збитків.

      «Ми мали ордер на будівництво торгово-офісного центру, — зізнався Петро Глієвий. — Але ж будували житловий будинок! Про це ВСІ знали!». А на запитання «УМ», наскільки нормальною є така практика, коли маєш дозвіл на будівництво одного об'єкта, а будуєш зовсім інший, запевнив: «Цілком нормальна це практика! Я ще з комуністичних часів будую, і завжди так було – проект буквально «на коліні» малювали. Бо якби ми чекали, поки все затвердять – ви уявляєте, скільки б це часу зайняло?! Зрозумійте, ми люди праці, нам працювати треба!».

Фото Данила ІВАНІВА.

Тут, на вулиці Лабораторній, за ідеєю, мали б зводити ще один, найреспектабельніший будинок від «Еліти». На місці музею сім'ї Ульянових ще нічого немає, лише «безіменний» паркан, але кілька квартир уже продано.

  • Політика обіцянок

    «Політика закінчилася — нам потрібно займатися справою», — суворо по-батьківському закликав «до порядку» міський голова Олександр Омельченко депутатів Київради, що брали участь у черговому засіданні комісії з перевірки протиправної діяльності будівельної «піраміди» — віртуальної групи компаній «Еліта-Центр». Саме до цього — відкинути «політичну складову» «елітного» скандалу київська влада закликає і вкладників будівельного «холдингу», що луснув. >>

  • За «Еліту» взялася Банкова

    Проблема обманутих квартирних інвесторів перебуває на контролі в секретаріаті Президента. За дорученням Віктора Ющенка днями на Банковій під головуванням заступника голови секретаріату Івана Васюника відбулася нарада, де було розглянуто ситуацію, що склалася навколо інвестиційно-будівельної групи «Еліта-Центр». >>

  • «Слони» виграють, бо вони — не «моськи»

    Коли перша велика будівельна «бульбашка» гучно луснула, серед людей, які вклали в неї гроші, з'явилося багато охочих виправдати шахраїв. Мовляв, насправді «Еліта-Центр» — чесна компанія, яка справді хотіла побудувати житло своїм вкладникам. Однак «відомо ж», що великим будівельним монстрам на кшталт «Київміськбуду», «Познякижилбуду» тощо, які контролюють майже весь столичний ринок нерухомості, невигідна поява «новеньких», які, чого доброго, ще посприяють падінню цін на житло, будуючи його не з шаленими прибутками, а «по-чесному». >>

  • Другий пікет і другий арешт

    Учора вранці близько півтисячі киян, ошуканих групою компаній «Еліта-Центр», прийшли пікетувати міську адміністрацію. Люди різних суспільних верств і вікових груп — це не були ті професійні «клакери», яких часто наймають для своїх «протестних» акцій різні політичні сили. Менеджери, працівники фірм, пенсіонерки, домогосподарки, вчителі... >>

  • Хто легалізує афери

    До проблемної ситуації, яка склалася на столичному ринку нерухомості, ЗМІ, включно з «УМ», неодноразово намагалися привернути увагу влади, як київської так і центральної. Так, легко тепер називати «багатіями» тих, хто не хоче доживати віку в старенькій хрущовці з хворими батьками й двома малими дітьми, а прагне знайти бодай якусь можливість придбати квартиру в рідному (а киян серед постраждалих від розвалу «піраміди», до речі, більшість) місті. І розповідати казки про те, що квадратний метр житлоплощі у нашій іще далеко не європейській столиці просто не може коштувати дешевше, ніж понад тисячу доларів. >>