Раптово і несподівано 13 лютого пішов із життя відомий, плідний, блискучий перекладач французької, іспанської, староруської та староукраїнської літератур, редактор відділу критики і літературознавства журналу «Всесвіт» Михайло Москаленко. Учора друзі, колеги і близькі прощалися з ним у Будинку літераторів і проводжали на Берковецьке кладовище. У нього залишилася 91-річна мама.
Михайло Никонович народився 12 червня 1948 року в Києві, закінчив біологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка і все життя присвятив побудові мовних мостів між великими іноземними мислителями і своїм народом. Михайло Москаленко перекладав вірші та поеми французьких, іспанських, англійських, польських, російських, латиноамериканських та африканських поетів, його українськими зворотами зверталися до читача Стефан Маларме, Поль Валері, Гарсіа Лорка, Сен Жон-Перс, Шарль Бодлер, Елюар, Віктор Гюго. Він упорядкував збірники «Прислів'я та приказки Куби», «Українські замовляння», «Тисячоліття», «Поетичний переклад України-Руси». Михайло Москаленко — лауреат премії імені Максима Рильського. З 2000 року співпрацював із видавництвом «Юніверс», буквально у 2005 році вийшла книга поезій Поля Валері.
Крім того, що він був перекладачем від Бога, люди, які знали Михайла Никоновича, кажуть, що чуйнішої, добрішої, скромнішої і поряднішої людини годі шукати. З тих, що тримають небо на плечах. Нехай земля йому буде пухом...