«ХеппіПіпл» — у Берліні, «Штольня» — у мріях про гроші

      Днями культурний простір країни розважили дві кіноновини. Не пишу «потішили», оскільки новини ці, як в анекдоті, одна хороша, а інша — не дуже. Емоції з цього приводу відповідні — від «а таки можемо» до «знову в нас, не як у людей». Усупереч «анекдотичній» порядковості почну з новини хорошої.

Шапіро знову на коні

      Минулого тижня кінотусовка дружно махала хусточками, проводжаючи у далеку дорогу Олександра Шапіро та його «ХеппіПіпл» («Щасливі люди»). Епатажний режисер знову поїхав на Берлінський кінофестиваль, куди його запросили з останньою роботою на Форум нового кіно (півторагодинну картину з бюджетом півмільйона доларів на фестивалі показували вчора). Після «Цикути» та «Путівника», який на «Берлінале» був презентований минулого року, цю стрічку називають однією з найсуперечливіших у суперечливому доробку Шапіро. Реагували на неї неоднозначно: деякі журналісти виходили із залу просто під час показу трейлера (короткий ролик про фільм), інші стверджували, що саме за цією картиною наші нащадки вивчатимуть життя своїх предків (більше того, чула про перегук «Піплів» з тарантінівським «Кримінальним чтивом») . А режисер, як на мене, просто приколовся і з нашого часу, і з нащадків, які, можливо, надумають длубатися у своєму минулому. Його герої — не типові представники нашого часу, які вдень ходять на пари чи на роботу, ввечері ж з друзями п'ють пиво і дивляться футбол, а розбещені молодики, ті, які з жиру бісяться і шукають пригод на свою голову. Причому, дівчатка-сауни — це для них відвертий примітив, вони самі вигадують один для одного завдання-розваги. В акторському ансамблі тут люди і відомі, і не дуже, і відверто несподівані. Серед відомих — Федір Бондарчук, Віталій Лінецький, Олександр Баширов, іншу категорію представляють Катя Виноградова, яка колись переймалася на ТБ «Коханням з першого погляду», та EL Кравчук, котрий паралельно з естрадою опановує театр і кіно. Виконавець головної ролі Костянтин Забайкальський на знімальному майданчику з'явився зовсім випадково. Заїхав до свого товариша Шапіро, а той покликав «у кадр» .

      Фільм на українські екрани має вийти у березні. А одним із найскладніших етапів творчого процесу Шапіро назвав роботу зі звуком. І це зрозуміло — для саунду «Піплів» була використана музика багатьох музичних гуртів, у тому числі груп Esthetic Edutecation та «Ремонт води». Зібрати в цільний образ різні за стилем твори — це справді проблема.

А в «Штольнi» — дефiцит бюджету

      А ось автори стрічки «Штольня» «звукову проблему», напевне, вважатимуть ледь не формальною перешкодою на шляху до фіналу, яку можна подолати без особливих потуг. Зараз у команди першого україномовного пригодницького трилера (режисер Любомир Кобильчук) зовсім інші проблеми, про які продюсери проекту розповіли журналістам на sos-прес-конференції. Як повідомив Денис Іванов, директор компанії «Артхаус трафік», фільм iз бюджетом у 4 мільйони гривень зголосилися фінансувати приватні інвестори. Серед них — продюсер Олексій Хорошко, той же «Артхаус трафік»... Але на фінішній прямій з'ясувалося, що грошей не вистачає. (Йшлося про тридцять відсотків від загальної суми). З проханням покласти ці гроші у спільний котел звернулися до Мінкультури. Але звідти надійшла аж ніяк не обнадійлива відповідь: після перегляду експертами чорнового монтажу стрічки. Мінкульт пообіцяв, що, можливо, розгляне це питання протягом року.

      На прес-конференції був озвучений ще один цікавий факт.  «Минулого року Мінкультури було виділено 50 мільйонів гривень на розвиток кіно, — каже Денис Іванов. — За ці гроші можна побудувати студію, зі звукозаписом, з проявками, павільйонами, з усім. Студії у нас немає. За цей бюджет можна було зняти десь 50 фільмів — фільмів також немає. Ми подали документи на дофінансування нашої картини наприкінці листопада. Постфактум дізналися, що 30 мільйонів гривень повернулися невикористаними державі. З цими грошима не захотіли працювати». Аби розмова була конструктивною, взяти участь у прес-конференції запросили і заступника міністра культури пана Корнієнка та начальника Управління регулювання кінопрокату й кіноіндустрії Голинського Ярослава Сафроновича. На жаль, не отримали навіть відповіді на запрошення. (До речі, розжитися коментарями з цього приводу також не вдалося. Люди «законспірувалися» так, що хоч іди та вартуй там під Мінкультом, бо поспілкуватися з ними у телефонному режимі, мабуть, таланить лише щасливчикам).

      Незважаючи на таку позицію міністерства, команда «Штольні» налаштована рішуче і обіцяє обов'язково випустити цей фільм 13 квітня, при- чому відразу на тридцяти екранах в усій Україні. За мотивами картини буде створена гра для мобільних телефонів, комп'ютерна гра, чекайте також і на саунд-трек. (Продюсери стрічки не приховують, що це також має прислужитися майбутнім прибуткам від фільму).