Незважаючи на те, що в тісних кабінках для голосування ми змагатимемось із довжелезними «простирадлами»-бюлетенями, голосувати в певному сенсі все-таки стане легше, ніж на минулих парламентських виборах. Пригадується, як тоді люди із не дуже гострим зором (та й не тільки) скаржилися на те, що навіть знаючи номер «своєї» політичної сили в бюлетені, доводилося по кілька разів водити пальцем по рядку з її назвою, аби переконатися, що поставив позначку саме в ту клітинку, яку потрібно.
Тепер же клітинки для голосування будуть розміщені між порядковим номером (який, нагадаємо, визначається жеребкуванням) кожної партії або блоку і її назвою. Відповідні зміни до законів про вибори народних депутатів, депутатів місцевих рад, минулого четверга 361 голосом «за» внесла Верховна Рада — з метою вдосконалити виборче законодавство.
Як і раніше, в бюлетенях, окрім порядкового номера, будуть зазначені повна назва партії або блоку з обов'язковою вказівкою партій, що входять у блок, і вказані прізвища, імена, по батькові перших п'яти номерів партії або блоку. Після переліку партій і блоків — традиційне «проти всіх», тобто в даному випадку «не підтримую жодного з кандидатів у народні депутати від жодної політичної партії, виборчого блоку політичних партій». Місце для позначки — також зліва.
Окрім того, вносяться зміни в Закон «Про вибори депутатів Верховної Ради Криму, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів» — назви місцевих організацій і партій (блоків) у виборчому бюлетені теж розміщуватимуться у порядку, визначеному жеребкуванням, яке проводить територіальна виборча комісія. Порядок розміщення у виборчому бюлетені аналогічний порядкові розміщення партій та блоків у бюлетенях для виборів депутатів у Верховну Раду.
Серед нововведень ще таке: під час підрахунку голосів частина бюлетенів, підрахунок яких ще не проводився, повинні бути поміщені у виборчу урну, що знаходиться в полі зору членів дільничної виборчої комісії.
Законом також встановлюється, що Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення однакової кількості інформаційних плакатів партій і блоків з розрахунку не менше двох екземплярів кожного плаката на кожну виборчу дільницю.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
