Замість прологу. Три роки тому в одному з київських монастирів з'явився молодий хлопчина. Був він дуже побитий і практично нічого не пам'ятав після травми голови. Але спокійна обстановка, лагідне ставлення ченців зіграли свою роль у реабілітації. Питання про майбутню професію вирішилося саме собою — юнак пов'язав свою долю з церквою. Оскільки сокирою його бив рідний батько, син навідріз відмовився повертатися додому.
Подружжя Т. мешкало у селі Довжик неподалік Чернігова, мало двох синів. Один із часом осів у Ічнянському районі, а молодший — Віталій, який став священиком,— у Сосницькому. Час від часу сини відвідували батьків, але візити не були тривалими: добре пам'ятали «батьківську ласку». Той на все село мав славу розбишаки. Багато хто з селян згадував його важкі кулаки, які комусь порахували ребра, а комусь вказали дорогу до стоматолога. Всьому виною була оковита, після якої в чолов'яги прокидалася агресія.
Цей Новий рік став останнім для Ганни Григорівни — дружини Олександра Т. 30 грудня господар вирішив розпочати підготовку до свята з застілля. Дружина підносила чоловіку нехитру закуску. Та, мабуть, нечистий був десь поряд і смикав чоловіка за ниточки, неначе слухняну ляльку. Сварка виникла з нічого. Після декількох міцних слів у хід пішли кулаки. Від удару в голову жінка впала, а кривдник спокійно пішов спати. Вранці похмілля було важким. Тіло дружини було вже холодне. Думки не вдавалося зібрати докупи, тому чоловік переніс тіло до старої нетопленої хати, де воно ще пролежало тиждень. Згодом закопав у сараї. Сусідам сказав, що дружина поїхала до синів. А сам запив... Та саме сусіди запідозрили щось недобре. А коли у гості завітав син Віталій і не застав матері, утвердилися у своєму переконанні — з Ганною сталося лихо. Як тільки син написав заяву до Чернігівського райвідділу міліції про зникнення матері, оперативники розпочали пошуки. В поле зору майже відразу потрапив Олександр Т.
Інтуїція підказувала правоохоронцям, що чоловіка треба «колоти». Підібрати ключі до душі нахабного самодура було складно. Тож підійшли до справи нестандартно — сіли грати з ним у шахи. Чолов'яга вважав себе неабияким гравцем, поводився зверхньо і тому вирішив похизуватися та обіграти міліціонера. Але «опер» виявився більшим інтелектуалом і партію виграв. Тільки після цього розмова нарешті пішла. Скорений гравець почав розповідати переможцю про той передноворічний вечір i в усьому зізнався. Вказав, де закопав тіло. Експертиза встановила, що смерть жінки настала внаслідок внутрішньої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Зловмисника заарештовано, порушено карну справу.