Сара Джессіка Паркер — принаймні в Америці вже культова особистість. І незважаючи на те, що сама вона всього, пов'язаного з культом «зірок», терпіти не може, Сара і є однією з найяскравіших знаменитостей цього «культу». Власне, не так вона, як її героїня — журналістка Керрі Бредшоу із серіалу «Секс і місто», яку обожнюють мільйони жінок усього світу.
Сара Джессіка справді дуже подібна на Керрі: вона схоже одягається, замовляє в ресторанах те саме, що замовила б дещо зациклена на сексі і стосунках із чоловіками міс Бредшоу... Але щойно пані Паркер починає говорити, як виявляється, що актриса значно цікавіша особистість, ніж її героїня, яку вона так блискуче втілює на екрані. Сара добре орієнтується в політиці, палко віддана своїй сім'ї — чоловікові Метью Бродеріку і трирічному синові Джеймсу Уїлкі — й обожнює свою роботу. Журналістів вона підкуповує тим, що легко і щиро говорить про такі речі, про які інші зірки воліють або мовчати, або брехати. Відвертою вона була і в інтерв'ю журналу «Гламур».
«Як це чудово — так когось кохати»...
— Саро, за останні кілька років у вашому житті стільки всього відбулося, але ви запевняєте, що все це — ніщо в порівнянні з тими змінами, які дало вам материнство. Як воно, бути мамою?
— Уявіть собі, що у вашому житті з'являється людина, яка займає всі ваші думки, але це не бойфренд і не чоловік. І з кожним днем почуття до неї посилюються: коли мій син був немовлям, я думала, що дуже його люблю. Але те, що я відчувала тоді, ні в яке порівняння не йде з тим, що я відчуваю зараз! Учора малий сказав: «Я люблю маму. Я люблю її блакитні очі. Вона така чудова!». А я дивилася на нього й думала: ну як зі мною могло трапитися таке диво...
— Стиль життя після появи малюка довелося сильно змінити?
— Повністю! Раніше я завжди йшла з роботи останньою — чоловік також працював допізна, тому не дуже рвалася додому. Тепер я туди просто мчу, і то якомога швидше. Вкласти синочка в ліжко — це для мене важливіше за все на світі. А для нього в цьому і є увесь світ.
— Ви одружені вже понад вісім років. Може, поділитеся з читачками досвідом, який набуває жінка у шлюбі?
— О так, це справді неабиякий досвід. Знаєте, одна з найкращих речей у шлюбі — це те, що ти можеш піклуватися і турбуватися про когось незалежно від того, якою є повсякденна рутина. Метью часом мене дуже дратує, і я знаю, що також, буває, дратую його. Але його розчарування — це мої розчарування, і його перемоги, я переконана, тішать мене навіть більше, ніж його самого. Як це чудово — так когось кохати...
«Америка тупіє, зациклившись на «зірках»
— Ви мешкаєте у нижньому Манхеттені. Папараці, мабуть, зовсiм дістали?
— Не те слово. Іноді я змушена просити їх трохи відійти вбік, аби я просто могла вийти з дому. А іншим разом вони кажуть мені дуже образливі речі — навмисне, аби я відповіла якось нечемно. До того ж там уже ціла культура нова зародилася — підлітки на велосипедах і з відеокамерами. Але ми з Метью не збираємося жити перебіжками, з опущеними головами й високо піднятими комірами. І не хочемо переїздити, за прикладом багатьох колег, до Лондона, адже всі, кого ми знаємо і любимо, живуть тут.
— Про папараці Кетрін Зета-Джонс сказала, що вони зруйнували магію кіно. Ви згодні?
— Мене, щиро кажучи, більше турбує таке явище, як гіперболізована увага до «попсових» осіб, таке собі «опопсіння» (американці це називають culture of celebrity — буквально «культура знаменитостей, зірок». — Ред.). Мені здається, що вона просто вбила в цій країні здатність критично мислити, а іноді — й мислити взагалі... Усе, про що ми зараз говоримо і що обговорюємо, — це «зірки». Вони називають себе співаками, акторами, і нерідко отримують значно більше, ніж справді талановиті люди. Але при цьому найчастіше ці «зірки» взагалі нічого путнього не зробили. І мені здається, що цей шалений апетит на дріб'язкові подробиці «зіркового» життя — це від небажання цікавитися політикою й вимагати від влади звітувати за свої дії.
— Якщо ви так цікавитеся політикою, то яка ваша позиція щодо абортів? (Це дуже актуальна й болюча тема у США. — Ред.)
— Справжня проблема освічених і переважно білих жінок середнього класу полягає в тому, що в глибині душі вони знають: у разі чого аборт завжди буде для них доступним. Тому й не переймаються тим, щоб боротися за право жінки його зробити. Інші ж жінки — ті, хто входить до руху за заборону абортів, — вважають їх неприйнятними для себе. А тому хочуть переконатися, що ні я, ні ви теж не зможете зробити аборту, навіть якщо думаєте інакше. Із ними просто неможливо сперечатися — надто вже нелогічною й обмеженою є ця позиція.
«Я не схиблена на моді. Обожнюю джинси!»
— Абсолютно очевидно, що коло ваших інтересів не обмежується «шмотками». Але при цьому ви є однією з головних «ікон стилю» у світі...
— Ну я, звісно, люблю гарний одяг і завжди любила, але я не така схиблена на моді, як про мене думають. А відтоді, як народила, із шопінгом узагалі не складається. Мій син уже не такий малий, щоб лежати у візочку, поки я вибираю покупки в магазині, і не такий дорослий, щоб спокійно чекати, почитуючи книжку. Він — просто бісеня, тому мені не до шопінгу. У своєму улюбленому магазині днями була вперше за два роки.
— Які три речі завжди є у вашому гардеробі?
— У мене є дві пари класичних прямих джинсів від Levi's, які я обожнюю. А ще — джинси Juicy, вони просто найкращі! До речі, компанія перестала їх виробляти.
— Що з модних тенденцій вам зараз до смаку?
— Великі, ВЕЛИЧЕЗНІ окуляри. Ще дуже люблю елегантні пальта.
— А що не подобається?
— Я просто бачити не можу, коли у дівчат з-над штанів виглядає білизна. Метью завжди з мене кпинить: «Це ти винна!». А я обурююсь: «Це ще чого? Я ніколи не носила брюк із заниженою талією. Ви, друже, сплутали мене з Брітні Спірз».
— Як ви ставитеся до тотального захоплення ін'єкціями ботоксу (сильний токсин, введення якого під шкіру розгладжує зморшки. — Ред.), яке охопило Голлівуд?
— На людей дивитися страшно — всі з нерухомими лобами, штучними обличчями... Дехто ніби з глузду з'їхав. Кінозірки вколюють собі ботокс, телеведучі... Мабуть, окрім Дайян Кітон, я й не згадаю, хто ще виглядає сам собою — може, ще Меріл Стріп. Так і хочеться сказати — скромніше, любі, скромніше...
— Тобто ви цього не зробите?
— Ніколи не кажи «ніколи». Але чоловік мене вбив би!
— Саро, які гарні фільми ви останнім часом дивилися?
— Учора ввечері подивилася In Her Shoes із Камерон Діаз (у нашому прокаті цей фільм ішов під назвою «Подалі від тебе». — Ред.) Чудовий фільм, такий гарний підбір акторів. Я приревнувала, справдi!
— Зізнайся чесно: після того, як у тебе на поличці вже припадають пилом кілька «Золотих глобусів», мрієш про «Оскар»?
— Я ніколи не мріяла про жодні нагороди. Не тому, що я цього не хочу, — просто я знаю кращі речі, про які можна мріяти. Про гарну роботу, про можливості її отримати... Думаю, цього цілком достатньо.