Латиноамериканські «Янукович і Ющенко» з кавовим присмаком

      Якщо впродовж попередніх десятиліть Латинська Америка дивувала світ постійними військовими переворотами, то в останні десять років Південна та Центральна Америка потрапляє в заголовки новин завдяки цілком демократичним, хоча й доволі дивним президентським виборам. В одній країні вперше в її історії до влади приходить жінка, в іншій — індіанець, у третій — «клон» Фіделя Кастро. Естафетну паличку виборчих дивацтв перебрала Коста-Рика, де минулої неділі також відбулися президентські вибори.

      Для перемоги вже в першому турі потрібно було набрати більше 40 відсотків голосів виборців. Якщо такий результат покажуть два кандидати, то перемагає той, хто набрав більшу кількість голосів виборців, ніж в опонента. Проблема ж полягає в тому, що, за попередніми результатами, кандидат соціал-демократів Оскар Аріас та висуванець правоцентристів Оттон Соліс набрали майже однакову кількість голосів, відповідно, 40,5 та 40,3 відсотка. Зрештою верховний суд Коста-Рики позавчора ухвалив рішення про проведення перерахунку голосів.

      Результати Аріаса й Соліса настільки близькі, що центральна виборча комісія визнала: ретельний перерахунок бюлетенів та точне встановлення переможця може тривати щонайменше два тижні. Тобто виникла ситуація, як на президентських виборах у США 2000 року, коли Ел Гор і Джордж Буш фінішували «ніздря в ніздрю» й довелося по-новому рахувати голоси у Флориді.

      Новий підрахунок буде ускладнюватися тим, що вибори в Коста-Риці відбувалися на тлі корупційних скандалів та низької явки виборців. Не виключено, що суперники звинувачуватимуть один одного у виборчих махінаціях — майже так, як Янукович і Ющенко на минулих виборах Президента України.

      Мешканці країни взагалі втратили довіру до своїх керівників. У 2004 році двох екс-президентів Коста-Рики було заарештовано на короткий період часу за звинуваченнями в отриманні хабарів від закордонних компаній. Третій колишній лідер країни відмовляється повертатися з Європи, оскільки на батьківщині на нього очікують подібні звинувачення.

      Місцеві соціологи, виходить, сіли в калюжу, адже на підставі попередніх опитувань вони пророкували чітку перемогу 65-річному Оскару Аріасу. Цей добродій уже був президентом Коста-Рики в 1986—1990 роках, він знаний в усьому світі, адже є лауреатом Нобелівської премії миру. Нобелівський комітет відзначив Аріаса в 1987 році за мирний план врегулювання військових конфліктів у регіоні Центральної Америки. Аріас є дуже багатою людиною, спадкоємцем бізнес-імперії місцевих плантаторів кави.

      51-річного Соліса, лідера Партії громадянської дії, вважають «технократом», раніше він був членом правління Центрального банку Коста-Рики.

      Основні передвиборчі баталії між головними кандидатами точилися навколо договору CAFTA («Договір про вільну торгівлю між США та країнами Центральної Америки»). Аріас підтримує цей договір, оскільки, на його думку, він допоможе оживити економіку Коста-Рики. А Соліс вважає за необхідне внести в цей документ значні зміни ще до його підписання, оскільки в інакшому випадку він не буде корисним для галузі телекомунікацій, сільського господарства та екології цієї маленької країни.

      Коста-Рика є єдиною державою Центральної Америки, яка ще не підписала договір CAFTA. Саме костариканці винні в тому, що цю регіональну угоду досі не впроваджено в життя.