Сонце сяє для того, щоб вижити

      Одинадцять книг російського психолога Сергія Лазарєва під назвою «Діагностика карми» сьогодні можна знайти на будь-якому книжковому ринку України. Ще є відеокасети з його виступами і доступний персональний сайт в інтернеті. Але, незважаючи на широкий вибір інформаційної продукції, приїзд ученого до Харкова викликав справжній ажіотаж серед його давніх прихильників. Квитки до просторого кінопалацу «Україна» розкупили швидко, включаючи і досить дорогі — по 70 гривень за вхід. Ще більше приголомшив вік та соціальний статус шанувальників пітерського гостя. На зустріч із ним прийшли в основному небідні студентського та середнього віку люди з яскраво вираженим інтелектом у погляді й підкресленою інтелігентністю в манерах поведінки. Бажання приєднатися до елітного гурту, посилене природною цікавістю до езотеричних таємниць, автоматично змусили повернути у бік каси. І, як з'ясувалося, недаремно.

Людина й далi вчиться тiльки на своїх помилках

      — Сергію Миколайовичу, в основі вашої системи, за великим рахунком, лежить знайомий до болю закон бумеранга: всі наші негативні думки та вчинки повертаються до нас з тією чи іншою швидкістю і б'ють по здоров'ю, долі, майбутньому. З вчинками, в принципі, все зрозуміло: нашкодив — відповідай. Але чому нам дістається на горіхи, як ви кажете, навіть за думки?

      — Думка, що вкорiнилася на рівні підсвідомості, стає дією. Готовність здійснити вчинок — це вже вчинок. Імунітет тісно пов'язаний з нашою психікою, емоціями. Якщо людина не змогла перенести смиренно якусь подію, її імунітет слабшає і хвороба стає неминучою. Зараз навіть офіційна наука прийшла до такого висновку: не переборений стрес — це хвороба. Я б сказав трішки інакше: непереборений стрес — це результат неправильного світогляду.

      — Що в такому разі є правильним світоглядом?

      — Любов до Бога і абсолютне прийняття його волі. Ви навіть уявити собі не можете, як багато енергії людина втрачає через страх, смуток, зневіру, претензії до світу і самого себе, через те, що про щось жалкує. Усе це насправді — прихована форма претензій до Бога. Тому одним із головних факторів здоров'я душі й тіла є повне прийняття волі Творця. Християнська теза «На все воля Божа» — повинна злітати з вуст першою, якщо раптом трапилось лихо. Це сигнал для Неба, що ви все зрозуміли правильно і вже готові зробити висновок. Іноді ми всього лише трішечки змінюємо ставлення до світу, і світ кардинально змінює своє ставлення до нас.

      — Ваша теорія близька і зрозуміла, в принципі, багатьом. Але якби людині було так легко перепрограмувати свій мозок на життя за Божими законами, ми, напевно, вже давно були б усі здорові та успішні. Порадьте, будь ласка, яким чином перебороти в собі цей неймовірний внутрішній спротив?

      — Недавно через інтернет я дав відповідь на півтори тисячі запитань. Потім зробив невелику паузу і знову відкрив електронну пошту. Що ж ви думаєте, все повторилося з неймовірною точністю: та ж кількість листів з дуже схожими проблемами. Тобто люди вихоплюють з моєї системи якісь окремі деталі і не хочуть збагнути її суть. Я проаналізував цю ситуацію і дійшов висновку: щоб зрозуміти процес, який відбувається, треба причину стиснути з наслідком. Скажімо, аби я міг збагнути, що таке дерево, я мушу побачити зерно, яке падає в землю. Потім діждатися, поки проб'ється молоденький пагін, і дочекатися плодів. Це називається стиснути часовий відрізок в одну точку. Тільки після цього зможу зрозуміти, що відбувається насправді. Так ось, любов — це втілення єдності. І чим вона масштабніша в душі людини, тим на тонкіші плани їй дозволяють вийти. Отже той, хто відчув любов до першопричини, до Творця, отримує здатність стиснути в одну точку весь Всесвіт і зрозуміти, яким чином він влаштований. Тобто людина, яка вміє відчути любов і втримати її, людина, в якій почуття любові не залежить від зовнішніх планів, може розуміти світ і бути мудрою. Той, хто залежить від своїх бажань, грошей, хто заздрить і не вміє ділитися з іншими — мудрим ніколи не буде. Скупий любити не вміє, тому не може бути віруючим і, відповідно, здоровим.

      Для того, щоб зрозуміти ситуацію, потрібно вийти за її межі. Мені часто кажуть: «Коли бачу проблеми своїх близьких — все, ніби за вашими книгами. Як тільки лихо трапляється зі мною, нічого не розумію. Чому?» А все тому, що людина ніколи не вчиться на чужих помилках. Тільки на своїх. Проблема лише в тому, щоб навчитися на своїх ранніх помилках. Той, хто вміє робити висновки за першою ознакою, здатний попередити ситуацію. Виявляється, перед тим, як приходить лихо, ми завжди отримуємо попередження. Як тільки у вашій душі з'являється почуття власної винятковості, вищості, роздратування, страху, смутку, нудьги — це явна ознака того, що ви йдете до проблеми. У таких випадках треба одразу переглянути своє минуле. Тоді ви зрозумієте, що одного дня, наприклад, не пробачили свого кривдника, а місяцем раніше когось скривдили самі або, скажімо, впали у неймовірний відчай через проблеми на роботі. Тобто почніть переглядати своє минуле і ви побачите, як змінюється ваше теперішнє та майбутнє. У такі хвилини найкраще влаштувати собі піст, внутрішньо відсторонитися від житейської метушні. Пристрасна, уразлива людина, яка любить попоїсти і не вміє приборкувати свої бажання, завжди залишатиметься рабом ситуації, що склалася. Вона не зможе ні зрозуміти її, ні виправити. А далі — проблеми. Якщо ми не навчимося абстрагуватися від теперішнього, то від майбутнього і поготів. Хвороби ж до нас приходять саме з майбутнього.

Енергія надходить з любові

      — Тобто змінивши власний світогляд через покаяння, ми отримуємо шанс змінити своє майбутнє?

      — Впливати на майбутнє можна тільки через те, що важливіше за нього. А важливішою за майбутнє може бути тільки любов до Бога. Людина, яка зуміє душею збагнути цей пріоритет, здатна кардинально змінити власну долю. Але це дуже складне завдання. Тому через інтернет я звернувся до всіх, хто зацікавився моєю системою, з такою порадою. Якщо не хочете приборкати свої бажання, не можете зберегти любов при невдачі і не вгамуєте в душі пристрасті, — ви ніколи не зміните себе. Навіть той, хто сповідує високі ідеали і піклується про свою духовність, пізнати світ не зможе. Для цього потрібно зректися метушні, наповнити душу любов'ю і вийти за межі людського щастя.

      — Що значить «вийти»? Спокійно сприйняти його втрату?

      — Точніше, зберегти любов до Бога, коли тебе лікують проблемами. Так, любов до Бога — процес фізіологічний. Неправильно поставлене завдання позбавляє нас можливості його виконати. Тому я й говорю, що є чотири рівня людського щастя. Перший рівень — фізичний. Людина вчиться бачити волю Творця за будь-якою ситуацією і розуміти, які саме проблеми її спричинили. Загубив ти, наприклад, гаманець, — значить душа однозначно прикипіла до чогось земного. Не збагнув зв'язку цієї причини з наслідком — втратиш більше.

      Цей рівень «виховання» людина проходить досить легко. Друга сходинка більш крутіша. Я її називаю рівнем сексуальності і бажань — це все, що пов'язане з життям і продовженням роду. Йдеться про розрив у стосунках з близькими людьми, проблеми зі здоров'ям, приниження чоловічої або жіночої гідності, бездітність. Тут зберегти любов, усвідомлюючи вищий зміст цих негараздів, набагато складніше, хоча при бажанні цілком можливо. Я знаю багато людей, яким вдалося пройти подібне випробування.

      Третій рівень — масштабніший за саме життя. Це рівень долі. Зберегти любов до Бога у ту хвилину, коли на тебе валиться одне лихо за іншим і ти втрачаєш все, заради чого жив, — надзвичайно складно. Проте можливо, якщо подібне випробування людина зуміє сприйняти, як порятунок душі, Господню волю, привід переглянути власні вчинки і почати життя спочатку.

      Четвертий рівень — наймасштабніший. Це рівень інших світів, найвищої духовності, віддаленого майбутнього. Це все, що ми називаємо ідеалами, моральністю, справедливістю. Тобто найвищі людські емоції. Виявляється, вони теж, за певних умов, можуть таїти в собі небезпеку. Поясню чому. Припустимо, ви думаєте про гроші і усвідомлюєте, що вони приходять і відходять, що вони далеко не головне у вашому житті, — усе гаразд, значить вам вдалося певною мірою відсторонитися від них, вибудувавши необхідну дистанцію і врятувати душу від гріха сріблолюбства. Але такої ж дистанції необхідно дотримуватися не тільки щодо чогось суто матеріального, своїх бажань і долі, а й по відношенню до найвищих почуттів. Як тільки для людини власна духовність стає важливішою за любов до Бога і нею заволодіває відчуття вищості над іншими, гординя — така людина приречена. Духовність без любові — найнебезпечніша програма на Землі. Це і є класичний дияволізм.

      — Це, мабуть, про такий випадок Ісус Христос говорив, що для Бога вищу ціну мають сто грішників, які каються, ніж один праведник, який увірував у власну безгрішність? Але чому саме гординя, яка згубила і наймогутнішого ангела Денницю і найрозумнішого учня Христа — Іуду вважається найбільшим гріхом? Як це діє на рівні космічних законів?

      — Духовність — це вихід на більш високі плани. Тому чим вищий духовний рівень має людина, тим більшу загрозу вона може становити для Всесвіту у випадку, якщо загордиться, почне заздрити, ображатися, зневажати інших, перейматиметься власною обраністю. Історія має чимало прикладів, коли носії такої тенденції винищувалися миттєво, без права на помилку. В Індії на цей рахунок існує просто золоте правило. Якщо ти хочеш пізнати тонкі плани Всесвіту, ти маєш зректися сексу, не мати сім'ї, дітей, повинен мати жорсткий контроль над власними емоціями, відсторонитися від їжі, дихання, усіх життєвих функцій. Ось тоді будь ласка. Але ж європеєць вислухає такий духовний трактат і скаже: «А навіщо мені подібне щастя взагалі?» Люди західної цивілізації якраз і підвищують свій рівень духовності для того, аби мати все перераховане вище.

      — Ви маєте на увазі діяльність численних езотеричних шкіл та сучасних релігійних сект?

      — І їх теж. Новітні техніки, медитації, аутогенні тренування в принципі можуть бути корисними, але доти, доки спрямовані на любов до Бога. Впевненість у власних силах стає небезпечною і руйнівною для душі тоді, коли ми починаємо втрачати почуття любові. Про це давним-давно ще апостол Павло сказав: «Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так, що можу й гори переставити, але не маю любові, — то я ніщо». Тобто, аби досягти вищого рівня духовності без шкоди для здоров'я та долі, любов до Бога має стати незаперечним пріоритетом. А ще повинна бути віддача. Жертвуйте потроху, діліться, турбуйтеся про інших. Якщо людина прагне споживати більше, ніж віддає, вона вже невиліковно хвора.

      Знаєте навіщо світить Сонце? Для того, щоб вижити.

      — Сергію Миколайовичу, в своїх книгах ви категорично відмовляєтеся скласти конкретний перелік хвороб, які спричиняють ті чи інші духовні проблеми, хоча постійно говорите про їхній взаємозв'язок. Чому?

      — Бо подібний аналіз малоефективний. Достатньо збагнути головне. Хвороба підштовхує нас до пізнання Божественного начала. Вона дискредитує, принижує наше людське «я», дозволяє нам відчути власну беззахисність, приборкує наші бажання, гальмує зовнішню втрату енергії, трансформуючи її на більш високі плани, змінює ставлення до світу. Саме хвороба є сигналом про неблагополуччя душі, помилковий світогляд, спосіб життя. Фізичний біль у вигляді космічних ліків ми отримуємо тоді, коли не можемо прийняти біль душевний. Закони еволюції дуже прості. Не можеш прийняти удар від долі — приймеш від близької людини, не зумієш прийняти очищення від близької людини — отримаєш хворобу, не зможеш прийняти хворобу — отримаєш смерть. Так ось, щоб хворий орган одужав, йому потрібна енергія. Енергія надходить з любові. Значить саме її разом з добродушністю, ніжністю, турботою, альтруїзмом повинно бути у душі якнайбільше. А претензій, образ, поспіху, агресії, сексу, переїдання, — якнайменше. Елементарні правила. З них варто почати. Головне тут — визначитися з вибором. Решта — питання вашого зусилля і готовності до кардинальних змін.

      — Ви часто говорите про майбутнє земної цивілізації. Ваша діагностика, як правило, дуже невтішна. А як зараз?

      — Зараз у світі прогресує синдром хронічної втоми. Вчені б'ються над цим феноменом, але пояснити його не можуть. А насправді все дуже просто: викривлений світогляд не додає енергії та сили. Наразі енергетика людства увійшла в дуже сильний конфлікт з енергетикою Землі. Це означає, що планета буде знищувати людей, бо ми становимо для неї велику загрозу.

      Я не раз бачив, що відбувається з людиною, яка зрікається любові: деформоване біополе, падає енергетика, у майбутньому — хвороба та смерть. Але ж погляньте на теперішню цивілізацію. Вона все більше поклоняється грошам, сексу, благополуччю. Класичні ознаки Содому та Гомори — поява гомосексуалістів. Сьогодні вони заполонили увесь світ. Це явний передвісник кінця світу і, мабуть, ознака нового початку. Щоправда, грядущу новизну дуже важко відчути з нашим рівнем енергетики. Я дивився майбутнє людства і бачив, що частина землян після серйозних випробувань, які вже посипалися на наші голови, таки виживе. То будуть кращі з кращих. Але, попри все, я залишаюся оптимістом. За останнє десятиліття було кілька серйозний еволюційних поштовхів, коли повільно змінювався малюнок історії, і всі попередні прогнози зазнавали повного краху. Тобто шанс вижити у людства все-таки є. Але за умови, якщо воно змінить свою земну логіку на користь Божественної.

      Всесвіт голографічний і єдиний за своєю структурою. Навіть крихітна його частина таїть у собі ціле. Отже, за великим рахунком, людина не лише своєю поведінкою, а й думками, почуттями може як знищити світ, так і врятувати його.