Політичні партитури

      «Мільйонну аудиторію ми вам забезпечили, а погода — це вже ваша парафія», — зніяковіло намагалися «виправдатися» польські можновладці перед тодішнім Папою Римським Іваном ІІ, який, приїхавши до Варшави, мусив зустрічатися з людьми під страшенним дощем. «Ви перебільшуєте мої зв'язки зі Всевишнім», — скромно відповів Папа.

      Цю розмову любить цитувати міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, коли його «з претензіями» запитують щось на кшталт «чого бандити досі не в тюрмах». Згадалася фраза мудрого Папи і вчора, коли з трибуни Верховної Ради виступав від імені всіх, хто робить «Не ТАК!», Нестор Шуфрич. Траурним тоном Нестор Іванович прокричав про те, до чого довела країну «помаранчева» влада, побідкався про ситуацію в країні приблизно в тому дусі, що такий-сякий Президент не стояв під батареями в Алчевську, щоб вчасно відкачати з них воду, і запропонував парламенту вшанувати хвилиною мовчання померлих від холоду. «В Україні внаслідок морозів померло 738 людей. Така ціна безалаберності й безвідповідальності сьогоднішньої влади. Ці смерті — на їхній совісті!» — віщав у стилі а ля Ленін у жалобі молодий і перспективний «нетаківець». Кільканадцять осіб у залі скорботно підвелися. Пошепки (аби не подумали, бува, що не співчувають людському горю) висловлену пропозицію з правого сектору сесійної зали кожен пленарний тиждень починати з ушанування також жертв ДТП, пожеж, нещасних випадків та «білої гарячки» кілька нардепів сприйняли зі здавленим смішком. Інші щосили намагалися втримати роздратування і втриматися від спокуси віч-на-віч пояснити бойовому Несторові, хто насправді повинен займатися комунальними справами (нагадаємо, мер Алчевська належить до сил зовсім не «помаранчевого» зображення), а заодно й запитати, про що думала «синьо-біла» влада протягом десятирічки, що не спромоглася підготуватися до «льодовикового періоду». Цим апофеозом політичного піару охарактеризувався перший день останньої сесії Верховної Ради четвертого скликання. Далі — буде.

      І буде весело, щоб ви й не сумнівалися. Три сесійні тижні — це просто сльози, з огляду на те, скільки парламентаріям треба встигнути. Йдеться, звісно, про політичну рекламу себе, улюблених, надурняк — а ви про що подумали? Хоча «на люди» народні обранці активно намагаються створити видимість законодавчої роботи. А вже як старається спікер!

      «Після нас — хоч потоп!» — це девіз не для Володимира Литвина. Відкриваючи вчора останню сесію — та не сесію навіть, а так, півсесії, позаяк маленька вона й «перехідна», — Голова Верховної Ради, навпаки, наголошував на тому, що все найкраще — виборцям і нащадкам. Тобто все, що не роблять, тобто що роблять і робитимуть нинішні нардепи, — тільки для народу і для нардепів майбутніх. А хто думає інакше — це, з його боку, просто свинство. «Звертаюся насамперед до тих, хто вбачає свій основний політичний та креативний ресурс у безпардонній критиці парламенту, часткою якого є сам. Якщо це просто прощання, то робиться воно не кращим чином. Ми маємо право й підстави сказати: і сьогодні, і завтра нам не буде соромно дивитися людям у вічі за дії Верховної Ради, особливо в останній період», — пафосно виголошував спікер.

      Говорив Володимир Михайлович багато, довго і красиво. Повністю й не перекажеш: по-перше, довелося б відвести на це цілу шпальту, а по-друге, за таке в часи передвиборчої кампанії з іменного блоку Литвина довелося б узяти чималі гроші. Головні тези такі: парламент — молодець, «не спокусившись на поради сторонніх, продемонстрував і довів незалежність своїх позицій, самодостатність і найвищу державну сутність». Хто не згоден (а це, наприклад, ті дивні люди, які після «відкритого і законного» рішення ВР про відставку Кабміну «роблять вигляд, ніби нічого й не сталося», та ще навішує на парламент «ярлики на кшталт «п'ята колона», «деструктивні антинародні сили» тощо») — той позбавлений «адекватного розуміння та цивілізованого сприйняття ролі державних інститутів» і взагалі бяка.

      А хорошу Верховну Раду спікер закликав «виписати таку партитуру, яка дозволила б наступному парламенту органічно ввійти в повноцінну роботу», ухвалити нагальні закони, розібратися з бюджетом (проаналізувати виконання минуло— й цьогорічного і розпочати перегляд Бюджетного кодексу) та забезпечити проведення чесних і демократичних виборів («дотримуючись неписаного кодексу професійної честі, порядності та колегіальної доброзичливості, а не підписуючи меморандуми»). А загалом Литвинові «цілком природно і зрозуміло», що у нинішній діяльності Верховної Ради «домінуватиме політична складова». Тому головне, на думку лідера блоку «МИ», — «зробити все, щоб ця складова слугувала підтриманню суспільного діалогу, атмосфери рівноваги та передбачуваності у країні».

      Депутати, щоправда, не особливо перейнялися політичними закликами свого керівника. У кулуарах «помаранчеві» прогнозували безрезультатність і примітивну, а аж ніяк не миротворчу заполітизованість поточної сесії. Лідер блоку Костенка-Плюща Юрій Костенко констатував, що своїм виступом Володимир Литвин «використав свої спікерські повноваження для реклами очолюваного ним виборчого Блоку». А з трибуни, «цілком природно», лунали політичні заклики, гасла, звинувачення й викриття. З новою, нарешті останньою сесією вас, панове.

ДО РЕЧІ

      Кабінет Міністрів сподівається врегулювати питання про звільнення міністра юстиції Сергія Головатого до 9 лютого. Про це Прем'єр-міністр Юрій Єхануров сказав журналістам учора у Верховній Раді. За словами Єханурова, юристи Кабміну вивчають отримані документи, й уже сьогодні зранку уряд мав виробити остаточну позицію з цього питання. Прем'єр також зазначив, що зараз не можна призначити нового міністра, оскільки немає відповідного механізму. Нагадаємо, 19 січня 246 голосами «за» Головатого звільнила Верховна Рада, однак він і досі працює на своїй посаді.